ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА: АНАЛІЗ ПІДХОДІВ

Abstract

Стаття присвячена дослідженню найбільш поширених підходів до оцінювання ефективності виробництва як у вітчизняній практиці менеджменту, так і в зарубіжній. Обґрунтовано поширену у вітчизняній практиці господарювання систему узагальнюючих і часткових показників оцінювання ефективності виробництва з позиції ресурсно-витратного підходу. З огляду на вимоги ринку, що висуваються до підприємств, для забезпечення конкурентоздатності, необхідним є врахування вимог всіх контрагентів, що відображаються у нефінансових показниках. Запропоновано органічне поєднання традиційного підходу до оцінювання ефективності виробництва та випробуваних в світовій практиці систем, таких як «Збалансована система показників», «Призма ефективності» і «Бортове табло». Рішення про вибір тієї чи іншої концепції має ґрунтуватися на потребах підприємства у певний момент часу, оскільки система оцінки ефективності є невід’ємною частиною системи управління підприємством загалом. The most common approaches to the effectiveness evaluation of both the national and in foreign practice of management are researched. The widespread in domestic management practice system of generalized and partial efficiency evaluation indicators from a position of resource-cost approach is grounded. Due to market requirements, imposed on businesses to ensure competitiveness, it is necessary to take into account the requirements of all contractors that are displayed in financial indicators. An organic combination of the traditional approach to the efficiency evaluation and tested in the world practice, such as "Balanced Scorecard", "Prism efficiency" and "Tableau de bord" was proposed. The choice of a particular concept is based on the needs of the enterprise at a time because the system evaluation is an integral part of business management in general. Статья посвящена исследованию наиболее распространенных подходов к оценке эффективности производства как в отечественной практике менеджмента, так и в зарубежной. Обоснована распространенная в отечественной практике хозяйствования система обобщающих и частных показателей оценки эффективности производства с позиции ресурсно-затратного подхода. Учитывая требования рынка, предъявляемые к предприятиям, для обеспечения конкурентоспособности, необходимым является учет требований всех контрагентов, что отражается в нефинансовых показателях. Предложено органическое сочетание традиционного подхода к оценке эффективности производства и испытанных в мировой практике систем, таких как «Сбалансированная система показателей», «Призма эффективности» и «Бортовое табло». Решение о выборе той или иной концепции должно основываться на потребностях предприятия в определенный момент времени, поскольку система оценки эффективности является неотъемлемой частью системы управления предприятием в целом.