План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі: концепція та розвиток

Abstract

Мета статті – аналіз та оцінка затвердженого Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі на предмет врахування специфіки об’єктів обліку і формування рекомендацій щодо його удосконалення. В процесі наукових пошуків використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналіз і оцінку – в процесі ознайомлення з існуючими позиціями різних авторів, вивчення Плану рахунків і виявлення його проблемних аспектів; узагальнення – задля обґрунтування пропозицій щодо уточнення затвердженого Плану рахунків (введення нових рахунків і субрахунків з урахуванням потреби у відображенні нових об’єктів обліку і потрібного рівня його деталізації); синтез – з метою забезпечення системності та цілісності плану рахунків і врахування існуючих тенденцій щодо переліку й складу господарських операцій, які підлягають відображенню; наукову абстракцію – при обґрунтуванні рівня розрядності рахунків бухгалтерського обліку. Результатом проведення дослідження стало обґрунтування доцільності удосконалення затвердженого Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі та розробка системи пропозицій з вирішення проблеми його оптимізації і удосконалення. Наукова новина отриманих результатів полягає в розвитку теоретичних засад позиціонування об’єктів обліку, які мають вплив на склад рахунків, уточненні рахунків для державного сектору економіки на основі врахування потреб практики та вимог системи управління суб’єктами господарювання, удосконаленні формулювання і обґрунтування стилістично-семантичних уточнень назв рахунків. Практичне значення отриманих результатів за умови їх врахування та внесення відповідних уточнень до затвердженого плану рахунків державного сектору економіки, полягатиме в тому, що буде досягнуто удосконалення обліку як інформаційної системи управління через врахування об’єктивних потреб у відображенні його нових об’єктів і господарських операцій та процесів. Деталізація рахунків та пропозиції щодо встановлення їх розрядності сприятимуть досягненню зрозумілості, спрощенню алгоритмів автоматизації облікового відображення господарських операцій та чіткому розмежуванню об’єктів і суб’єктів обліку. Перспектива подальших досліджень полягає не лише в потребі удосконалення Плану рахунків для забезпечення максимального охоплення ним об’єктів обліку державного сектору, а й у розробці схем трансформації (перенесення залишків) наявних облікових даних для їх відображення на нових рахунках.