Сучасний стан рівня якості життя населення: регіональний зріз

Abstract

В умовах кризи та у післякризовий період особливо актуальною постала проблема неспроможності значної кількості регіонів забезпечити власний розвиток. Якщо в попередні роки недостатність фінансових ресурсів у регіонах компенсувалася за рахунок трансфертів з державного бюджету, то криза в повному обсязі виявила хибність і дестимулюючий вплив такого підходу. Проблеми розвитку населення і зокрема індивідуума стають все більш очевидні як на державному, так і на регіональному рівні. В сучасних умовах вони характеризуються нерівністю можливостей: розвиток населення стримується через його рівень добробуту, вік, освіту, місце проживання, гендерну або групову приналежність. Водночас, кожному окремому регіону України притаманні конкретні особливості його розвитку, що підтверджує недостатню ефективність використання єдиного підходу до розвитку регіонів в тому числі розвитку потенціалу населення регіонів. Реалізація державної соціальної політики в сучасних умовах вимагає чіткого розуміння сучасного стану і тенденцій людського розвитку, в тому числі його регіональних особливостей, що в свою чергу визначає основне завдання статті - дослідження регіональних особливостей розвитку населення України та визначення пріоритетних напрямів розвитку населення в умовах значної розбіжності регіонального розвитку. Як показують результати в загальній кількості регіонів домінують низькі значення показників людського розвитку, що в свою чергу свідчить про необхідність вироблення практичних рішень щодо покращення ситуації. Однією з основних проблем людського розвитку в регіонах України, є неоднозначність та недостатня визначеність щодо стратегічних орієнтирів розвитку якості життя населення та тактичних підходів до державного регулювання. Тому, набирає актуальності питання щодо необхідності змін підходів до державного, в тому числі регіонального регулювання якості життя населення, які б дозволяли збалансувати рівень якості життя населення в регіонах та забезпечити його сталий розвиток. In a crisis, and in the post-crisis period particularly acute problem faced insolvency significant number of regions to ensure their development. While in previous years the lack of financial resources in the regions was offset by transfers from the state budget crisis is fully revealed the falsity and destymulyuyuchyy impact of this approach. The problems of the population and in particular the individual become more evident at both the state and regional level. In modern terms, they are characterized by inequality of opportunities: population growth was hampered by his wellbeing, age, education, place of residence, gender or group affiliation. At the same time, each region of Ukraine inherent specific features of the development, which confirms the lack of efficiency of a common approach to regional development including capacity building in the region. State social policy in modern conditions requires a clear understanding of the current state and trends of human development, including its regional characteristics, which in turn determines the main task of the article - the study of regional characteristics of the population of Ukraine and determine the priority areas of the population in the face of considerable regional differences development. The results reveal that the total number of regions dominated by low values of human development, which in turn indicates the need for practical solutions for improvement. One of the main problems of human development in the regions of Ukraine, there is ambiguity and lack of certainty regarding the strategic orientations of quality of life and tactical approaches to regulation. Therefore, the issue is gaining urgency for change approaches to the state, including the regional regulation of quality of life, which would allow to balance the quality of life in the region and ensure its sustainability.