Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/37492
Назва: Методологічне обґрунтування предметного поля теоретичної психології
Інші назви: Methodological substantiation of the theoretical psychology subject field
Автори: Фурман, Анатолій В.
Furman, Anatoliy V.
Ключові слова: теоретична психологія
загальна психологія
предметне поле
циклічно-вчинковий підхід
методологема
рефлексивне методологування
світ теоретичної психології
логіко-методологічна процедура
модель-конфігуратор
методологічна концепція
методологічне знання
саморефлексія науки
метапозиціювання
метатеорія
канонічна психологія
канонізація теоретичних систем
психологічний канон
психософія вчинку
психологічне пізнання
фундаментальні проблеми психології
методологічні принципи
категорійний лад психології
вчинок метатеоретизування
М. Г. Ярошевський
В. А. Роменець
П. А. М’ясоїд
theoretical psychology
general psychology
subject field
cyclical-deed approach
methodologem
reflexive methodologization
the world of theoretical psychology
logical-methodological procedure
model-configurator
methodological concept
methodological knowledge
self-reflection of a science
meta positioning
metatheory
canonical psychology
canonization of theoretical systems
psychological canon
psychosophy of act
psychological cognition
fundamental problems of psychology
methodological principles
categorical structure of psychology
act of metatheorizing
M. G. Yaroshevskiy
V. A. Romenets
P. A. Myasoid
Дата публікації: 2019
Видавництво: ТНЕУ
Бібліографічний опис: Фурман, А. В. Методологічне обґрунтування предметного поля теоретичної психології [Текст] / Анатолій В. Фурман // Психологія і суспільство. – 2019. – № 3-4. – C. 5-37.
Короткий огляд (реферат): У методологічному дослідженні аргументована авторська позиція розширеного витлумачення предметного поля теоретичної психології, що зреалізовує принципи, закономірності і нормативи циклічно-вчинкового підходу та розглядає її як самобутню сферу рефлексивної миследіяльності метатеоретичного виміру інтелектуального опрацювання. У цьому епістемному контексті наведено докази істотних ознак-відмінностей в упредметненнях загальної і теоретичної психологій, розкрито змістово-нормативні особливості зняття і конфігурування як логіко-методологічних процедур саморефлексії психологічної науки, виявлено як переваги й здобутки, так і прогріхи та вади методологічних концепцій визначення предмета теоретичної психології, обґрунтовано базові теоретичні дисципліни сучасної психології і вказано на особливе положення канонічної психології В.А. Роменця, яка діалектично поєднує базові, символізуючи універсальне філософсько-психологічне знання, а також на винятково важливе місце (у призначенні – саморефлексія, у методологемному позиціюванні – метатеоретизування) серед них теоретичної психології. Зокрема окреслено чотири головних складники упредметнення канонічної психології: як філософсько-психологічний напрям розвитку сучасного людинознавства, як науково-світоглядний “перехід від ХХ до ХХІ століття у психологічному думанні”, як метасистема фундаментальних психологічних знань і як головна течія розвитку теоретичної психології інтелектуальними і семантичними засобами її саморефлексії. Саме канонічна психологія, зосереджуючись на вивченні та конструюванні взірцевих феноменів і подій людського життя, набуває культурної вагомості як своєрідна світоглядна постава чи метапозиція бачення та осягнення психічного, тому як надскладна метатеоретична конструкція охоплює “всі визначні теорії, які виникли в історико-психологічному дискурсі”, надаючи їм справжнього, засвідченого вчинковою подієвістю, смислу пізнання, має поліаспектний предмет, що цілокупно входить у предметне поле теоретичної психології. Доведено, що ефективність метатеоретичної миследіяльності щонайперше залежить від фахово компетентного методологування й у його форматі – від досконалої вторинної рефлексії (тобто саморефлексії) ґрунтовних теоретичних напрацювань (напрями, системи та інші знаннєві організованості) сучасної психології. У результаті здійснення саме такої свідомісної роботи-діяльності обґрунтовано чотири головних вектори розвитку і збагачення предмета теоретичної психології: а) ситуаційний вимір характеризує професійне здійснення (за цілями, принципами, нормами, формами, узмістовленнями тощо) психологічного пізнання як досконалої практики мислевчинення; б) мотиваційний – висвітлює ключові й новоосмислені проблеми культурно-історичного розвитку психології (психофізична, психофізіологічна, психосоціальна і психогностична, з одного боку, й психоінформаційна, психокультурна, психосемантична та психодуховна – з іншого), в) дійовий вимір оприявнюють пояснювальні принципи, методологічні підходи і метапідходи, некласичні й постнекласичні пошукові стратегії належного виконання психологічних досліджень як теоретичного, так і емпіричного спрямування, г) післядійовий вимір – це вивчення і створення повноцінного категорійного ладу психологічної науки. The author’s position of the extended interpretation of the theoretical psychology subject field is substantiated in the methodological research. It realizes the principles, regularities and norms of the cyclic-deed approach and views it as a distinctive sphere of the reflective thought activity of metatheoretical dimension of an intellectual working out. In this epistemic context, evidences of significant features-differences in the subject matter of general and theoretical psychologies are presented. A substantive-normative features of removal and configuration as logical and methodological procedures of self-reflection of psychological science are revealed. Both advantages and achievements, and the sins and faults of methodological concepts of determining the subject of theoretical psychology are revealed. The basic theoretical disciplines of modern psychology are substantiated and the special position of canonical psychology of V. A. Romenets is indicated, which dialectically combines basic, symbolizing universal philosophical and psychological knowledge, as well as an extremely important place (in the destination - self-reflection, in methodologems positioning - metatheorising) of theoretical psychology among them. In particular, the four main components of the object of canonical psychology are outlined: as a philosophical-psychological direction of the modern human studies development, as a scientific-ideological «transition from the XX to the XXI century in psychological thought», as a metasystem of fundamental psychological knowledge and as the main current of psychology development by intellectual and semantic means of its self-reflection. Focusing on the study and construction of exemplary phenomena and events of human life, it acquires a cultural weight as a kind of worldview posture or meta-position of the vision and comprehension of the mental, because the super-complex metatheoretical construction encompasses «all the prominent theories that emerged in historical-psychological discourse» giving them a true, evidenced by act event, a sense of cognition, has a polyaspectic subject, which is integrally enters into the subject field of theoretical psychology. It is proved that the effectiveness of metatheoretical thinking is primarily dependent on the professionally competent methodologization and in its format – from the perfect secondary reflection (ie self-reflection) of fundamental theoretical works (directions, systems and other knowledge organization) of modern psychology. As a result of such deliberate work-activity, the four main vectors of development and enrichment of the subject of theoretical psychology are substantiated: a) situational dimension characterizes the professional realization (by goals, principles, norms, forms, substitutions, etc.) of psychological cognition as a perfect practice of thinking; b) motivational - highlights the key and newly emerging ideas of cultural-historical development of psychology (psychophysical, psychophysiological, psychosocial and psycho-diagnostic, on the one hand, and psycho-informational, psychocultural, psychosemantic and psycho-spiritual - on the other); c) action dimension is embraced by explanatory principles, methodological approaches and meta-approaches, non-classical and post-nonclassical search strategies for the proper performance of psychological researches, both theoretical and empirical, d) post-action dimension is the study and creation of the full-fledged categorical structure of psychological science.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/37492
Розташовується у зібраннях:Психологія і суспільство 2019. - № 3-4 (77-78)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Фурман.pdf667.15 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.