Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/37639
Назва: Фінансовий сектор, валютні резерви та глибина шоку під час глобальної кризи
Автори: Козюк, Віктор Валерійович
Ключові слова: Характерною рисою розвитку глобальних монетарних процесів після азійської кризи 1997–1998 рр. та наступних валютно-фінансових дестабілізацій у багатьох країнах з ринками, що виникають, Бразилія (1999 р.), Туреччина (2000 р.), Румунія (2001 р.), Аргентина (2002 р.) тощо, виникла проблема створення адекватних механізмів реагування на виклики та загрози з боку глобальної фінансової інтеграції та зростаючого масштабу імперфекцій ринків капіталу. Незважаючи на те, що багато питань щодо трансформації глобальної фінансової архітектури залишилися не вирішеними, наприклад, це стосується масштабного реформування МВФ та Світового банку, важливі зрушення у монетарній та фінансовій сферах таки відбулися. Перш за все можна спостерігати за радикальним підвищенням ефективності макроекономічної політики в країнах з ринками, що виникають, та масштабним реформуванням фінансових ринків. Якщо якісні зміни в макроекономічній політиці послабили вразливість до раптових переливів капіталу завдяки орієнтації на цінову стабільність, більш гнучкий валютний курс та фіскальну збалансованість, то реформування фінансових ринків та системи фінансового посередництва створило потужні передумови для лібералізації внутрішнього фінансового простору та його інтеграції з глобальним фінансовим ринком. Втім, такі успішні кроки супроводжувались небаченим до цього часу зростанням обсягів глобальних валютних резервів, особливо в країнах з ринками, що виникають. Агресивна орієнтація багатьох країн на підтримання профіцитних платіжних балансів, уникнення ревальвації та домінування доларового блоку в глобальній економіці забезпечило структурну трансформацію глобальних монетарних взаємин, ознакою яких стали системні макрофінансові дисбаланси.
Ключові слова: валютні резерви; фінансовий сектор; згладжування шоків; амортизатор шоку; мотиви нагромадження резервів;
Дата публікації: 2010
Видавництво: Світ фінансів. – 2010. – № 1. – С. 111-125.
Бібліографічний опис: Козюк, В. В. Фінансовий сектор, валютні резерви та глибина шоку підчас глобальної кризи [Текст] / В. В. Козюк // Світ фінансів. – 2010. – № 1. – С. 111-125.
Короткий огляд (реферат): Здійснено порівняльний аналіз теоретичних позицій щодо ролі валютних резервів та фінансового сектора в процесі згладжування шоків. Виявлено наявність обмежених можливостей виконання ролі амортизатора шоку виключно валютними резервами. Наведено емпіричні аргументи на користь того, що розвинутий фінансовий сектор та більш стримана макроекономічна політика дозволяють краще запобігати втратам в зростанні ВВП.
Опис: У підсумку, характерний макрофінансовий профіль актуальної глобальної кризи відрізняється від очікуваного, зокрема, поведінкою функції валютних резервів. Вони продемонстрували тенденцію до зростання, хоча і повільнішого. Зниження курсів багатьох країн щодо долара США та наявність низки обмежень на застосування центробанками резервів як антикризового інструменту свідчить про переоцінку їх ролі як засобу амортизації шоків. Пануюча теза про те, що для країн з ринками, що виникають, валютні резерви є більш вагомим фактором пом’якшення наслідків глобального фінансового шоку, ніж фінансовий сектор, потребує суттєвого уточнення в світлі фактичного досвіду поведінки центробанків в умовах кризи та в світлі того, що мотиви нагромадження резервів можуть бути набагато ширшими, ніж виключно згладжування екзогенних шоків. Це особливо актуально в контексті феномена конкурентного нагромадження, що в умовах кризи перетворився на конкурентне запобігання втраті резервних активів. Існують емпіричні свідчення на користь того, що більш розвинутий фінансовий сектор краще дозволяє запобігати втратам в економічному зростанні під час кризи, однак і обсяг нагромаджених резервів не є повністю нейтральний щодо можливості підтримання позитивної динаміки ВВП. Однак фактори макроекономічної політики (величина зовнішнього боргу) та перегрів фінансового сектора (величина чистих приватних фінансових потоків) напередодні кризи також є істотними детермінантами траєкторій реального випуску у кризові роки.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/37639
Розташовується у зібраннях:Статті



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.