Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/37654| Назва: | Урбоцентричний погляд на екологічний вимір держави добробуту. |
| Автори: | Козюк, Віктор Валерійович Гайда, Юрій Іванович Шиманська, Оксана Петрівна |
| Ключові слова: | Базовою гіпотезою статті є наявність зв’язку (не завжди прямолінійного) між рівнем добробуту міст та індикаторами екологічної ситуації в них. Також метою дослідження є виявлення зв’язків між показниками, які можуть бути використані при моделюванні екологічного індикатора держави добробуту як на національному, так і локальному рівнях. Ключові слова: держава добробуту; урбанізація; навколишнє середовище; сталий розвиток; індикатор екологічної ситуації. |
| Дата публікації: | 2017 |
| Видавництво: | Економічний аналіз. – 2017. – Том 27 (№ 3). – С. 37-48. |
| Бібліографічний опис: | Козюк В., Гайда Ю., Шиманська О. Урбоцентричний погляд на екологічний вимір держави добробуту / В. Козюк, Ю. Гайда, О. Шиманська // Економічний аналіз. – 2017. – Том 27 (№ 3). – С.37-48. |
| Короткий огляд (реферат): | Глобальна тенденція концентрації населення в містах та посилення агломераційних ефектів виробництва, споживання, руху капіталів, нагромадження активів, генерування інновацій не лише актуалізує питання співвідношення екологізму та урбанізму, а й обумовлює зміщення дослідницького фокусу з аналізу екологічної складової добробуту держави на екологічну складову добробуту міст. |
| Опис: | Порівняння рангів досліджених міст за критерієм стану довкілля та за GPCI засвідчило наявність помірної кореляції між ними (коефіцієнт кореляції Спірмена rs = 0,440, при rst = 0,396 для p < 0,01), що підкреслює вагому роль стану довкілля у прояві глобального «магнетизму» міст. Результати кореляційного (коефіцієнт кореляції Пірсона між станом довкілля та привабливістю для життя у світових мегаполісах r = 0,463, р < 0,01) та регресійного лінійного одно- та багатофакторного аналізу підтвердили припущення, що привабливість міста може бути суттєво обумовлена екологічним фактором. Побудована матриця міст-мегаполісів за співвідношенням «економічний розвиток-екологія» ілюструєможливість розірвання на рівні міст «зачарованого кола» бідності і поганої екології. Зміщення у бік агломеративної концентрації населення та зайнятості слугує підтвердженням затребуваності розширення таксономії держави добробуту за рахунок індикатора екологічного її стану. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/37654 |
| Розташовується у зібраннях: | Статті |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Козюк В., Гайда Ю., Шиманська О. Урбоцентричний погляд на екологічний вимір держави добробуту_2015-1987-1-PB.pdf | 770.74 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.