Монетарна автономія та цінова стабільність у сировинних економіках.

Abstract

У статті на прикладі сировинних економік показано, що вибір у рамках трилеми здійснюється на підставі того, який монетарний режим краще забезпечує цінову стабільність, з урахуванням потенційного профілю шоків та політико-інституціональної здатності пристосовуватись до них. Емпірично виявлено, що цінова стабільність нелінійно корелює з рівнем монетарної автономії, а низька курсова волатильність не є гарантією нижчої інфляції та її меншої варіативності. Регресійний аналіз факторів впливу на рівень монетарної автономії продемонстрував, що тривалість інфляційного таргетування та фінансова глибина перебувають в оберненому зв’язку з відповідним індексом, а такі фактори, як структура експорту й економічна складність, не є значимими. Це підтверджує точку зору, що сировинні економіки неоднорідні. Цінова стабільність здебільшого досягається в умовах, коли поєднуються інфляційне таргетування й відповідний політичний режим та інституціональна зрілість, що уможливлюють курсову гнучкість і сприяють фінансовому розвитку. Намагання підтримувати гібридний вибір у рамках трилеми вимагає нагромадження значних зовнішніх активів із контрциклічною метою, що потребує відповідного політичного режиму контролю за розподілом сировинної ренти.