Професійна толерантність студентів-гуманітаріїв: сутність, структура, особливості формування

Abstract

У роботі здійснено теоретичний огляд і методологічний аналіз видів, рівнів, аспектів і підходів до вивчення толерантності як соціокультурного явища і як інтегральної риси особистості, а також представлено найбільш вживані у сучасному науковому дискурсі визначення та змістово-смислові інваріанти терміна “толерантність”. Увагу зосереджено на висвітленні сутності толерантності як загальнонаукової категорії в аспекті аксіологічних, ідеально-типологічних, конфліктологічних, онтолого-історичних та інших інтерпретацій. У контексті основних психологічних напрямків – екзистенційно-гуманістична психологія, когнітивна психологія, психоаналітична теорія, бігевіоризм і психологія поведінки, психологія особистості – покомпонентно проаналізовано психологічну структура та особливості унаявлення толерантності у студентів-гуманітаріїв. Доведено, що це складне психологічне явище, яке має складну структурну мозаїку розвитку в комплексі мотиваційно-ціннісного, когнітивного, емоційно-вольового, конативного та рефлексивного компонентів. При цьому мотиваційно-ціннісний складник пов’язаний із ціннісно-смисловою системою особистості, у якій центральне місце займають цінності поваги до людини як такої, вартості його прав і свобод, рівноправність при виборі світогляду і життєвої позиції, вагомість відповідальності за особисте життя, визнання аналогічних можливостей розвитку і самоствердження в інших людей; когнітивний – виражається в умінні зрозуміти те, що відбувається довкола, і те, що змістовно наповнює й організовує світогляд, включаючи проблемну свідомість і діяльне мислення; емоційно-вольовий – полягає в умінні долати дратівливість, виявляти витримку, самоконтроль і саморегуляцію, а при роботі над собою узасаднюється в емпатії, любові, інтересі і повазі до інших; конативний – охоплює складну систему умінь, норм, навичок і компетенцій, які об’єднують поведінковий репертуар особистості і спрямовані на встановлення продуктивних контактів, уникнення конфліктів або їх конструктивне вирішення; рефлексивний – означає здатність до свідомої перебудови неадекватних установок, ставлень, конструктів і вчинків, передбачає уміння здійснювати самозвіт про те, що відбувається навколо та у власному особистісному світі. Запропоновано схему експериментально-діагностичного дослідження толерантності у взаємозалежності її структурних компонентів, їхніх психосмислових характеристик, критеріїв активізації та похідних від них показників. Конкретизована системою методів і методик дослідження, вона в деталях розкриває основні шкали вимірювання толерантності як на етапі констатації, так і на етапі формування. Описано результати емпіричного дослідження особливостей покомпонентної наявності толерантності у студентів першого і третього курсів бакалаврату і першого курсу магістратури. Встановлено, що для більшості студентів-гуманітаріїв характерний низький рівень толерантності, але з тенденцією до зростання психосмислового наповнення її структурних компонентів із кожним наступним роком навчання. Розроблено програму формування професійної толерантності, спрямовану на підвищення рівня цілісності її компонентів, котру реалізовано за допомогою психодіагностичної технології, тренінгових занять та навчально-рольових ігор в умовах кредитно-модульної системи вищої освіти. Її апробація на реальній вибірці студентів дала позитивні результати: підвищення рівня сформованості мотиваційно-ціннісного, когнітивного, емоційно-вольової, конативного та рефлексивного компонентів професійної толерантності, що свідчить про її ефективність і можливість широкого використання у виховній роботі вітчизняних ЗВО. The paper offers a theoretical and methodological analysis of the types, levels, aspects and approaches to the study of tolerance as a socio-cultural phenomenon and an integral personality trait, as well as definitions and semantic invariants of the term “tolerance”, which are the most used in modern scientific discourse. The attention is focused on the coverage of tolerance essence as a general scientific category in the aspect of axiological, ideally-typological, conflicting, ontology-historical and other interpretations. Psychological structure and peculiarities of tolerance in Humanities degree students are analyzed component by component in the context of basic psychological directions: existential-humanistic psychology, cognitive psychology, psychoanalytic theory, behaviorism and psychology of behavior, personality psychology. It is proved that this is a complex psychological phenomenon that has a specific structure and is considered in the complex of motivation and value, cognitive, emotion and volition, connotative and reflexive components. The motivation and value component of tolerance is related to the value-meaning system of a person, in which the values of respect for the person, the values of his rights and freedoms, equality in the choice of outlook and life position, the importance of responsibility for personal life, the recognition of similar opportunities for development and self-affirmation in other people are the central; the cognitive is expressed in the ability to understand what is happening around and what fills and organizes the world of content, including the problem of consciousness and active thinking; the emotion and volition is the ability to overcome irritability, to show endurance, self-control and self-regulation, and when working on yourself it is expressed in empathy, love, interest and respect for others; connotative component is a complex system of skills and norms that integrate the behavioral repertoire of an individual and aim at establishing productive contacts, avoiding conflicts or resolving them constructively; reflexive component means the ability to restricting consciously the inadequate attitudes, relationships, constructs and actions, as well as the ability to self-report on what is happening around. The scheme of experimental and diagnostic study of tolerance as the interdependence of its structural components, their psycho-sensory characteristics, activation criteria and derived indicators is proposed. It is specified by the system of research methods and techniques, and reveals in detail the main scales of tolerance measurement, both at the ascertainment and formation stages. The empirical study results of the component tolerance peculiarities in students of the 1st, 3rd, 5th year are described. It is established that the majority of Humanities degree students are characterized by a low level of tolerance, but with a tendency to increase the psycho-social filling of its structural components from the 1st to the 5th year. It is developed a program of professional tolerance formation, aimed at the increasing of its components level formation, which was realized with the help of psycho-diagnostic technology, training sessions and role-playing games in the conditions of credit-modular system of education. Its validation on a real sample of students gave positive results: the increase of formation level of motivation and value, cognitive, emotion and volition, connotative and reflexive components of professional tolerance, which testifies to its effectiveness and possibility of widespread using in educational work.