Розвиток гуманістичної спрямованості педагогічної думки в епоху віхових культур Стародавнього світу та Середньовіччя

Abstract

АНОТАЦІЇ Мармураш Л.П. Розвиток гуманістичної спрямованості педагогічної думки в епоху віхових культур Стародавнього світу та Середньовіччя. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. –Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2009. Дисертація присвячена проблемі розвитку гуманістичної cпрямованості педагогічної думки в епоху віхових культур Стародавнього світу та Середньовіччя. На основі науково обґрунтованих тенденцій (у прагненні до пізнання Логосу (Нусу); у стані нірвани; єднанні з Дао; слідуванні волі Божій) розвитку гуманістичної спрямованості педагогічної думки через епістему (спостереження), антропологічну рефлексію крізь епохи віхових культур Стародавнього світу систематизовано результати педагогічних поглядів у створенні принципово нової особистісно зорієнтованої концепції гуманістичної спрямованості, яка включає виокремлене аксіологічне поле цінностей окресленого періоду, основою якого є абсолютні цінності: Доброта, Любов, Мудрість, домінантні якості (благоговіння, самопожертва; терпіння, людяність і обов'язок, благородство, совісна воля, стриманість, смиренність, радість, довготерпіння, милосердя, лагідність, братолюбство; прощення, поступлення, повчання; праведність, чеснотність, мовчазність, скромність; знання прекрасного, першосущного, божественного; прощення – поступлення – повчання), методи самопізнання (екзистенційний, епістемологічний, синергетичний), засоби формування якостей: щоденна молитва, віра, богослужіння, покаяння, наслідування заповідей блаженств, споглядання, обряди, медитація. Розкрито профетичний характер гуманістичної спрямованості педагогічної думки окресленого періоду, який репрезентує епістемічну проникливість, рефлексивно – креативну компетентність педагога, що здійснюється через самопізнання (пізнання в діалозі, в відображенні духовних цінностей), внутрішнє досягнення (свобода волевиявлення (вільний від гріха)), через синтез ціннісних орієнтацій (принцип суб’єкта (відношення педагога до власного існування); принцип суб’єкт - суб’єкта (відношення педагога до учнів); принцип цінності (релігійне відношення педагога до Бога) і реалізується у діяльності (у постійній інтерпретації). Ключові слова: гуманістична спрямованість, педагогічна думка, віхові культури, епістемологічна парадигма, профетичний характер.

Marmurash L. P. Humanistic direction development of the pedagogical thought in the epochs of the Axial cultures and the Middle Ages. – Manuscript. Thesis for the scientific degree of the candidate of pedagogical sciences, speciality 13.00.01 – general pedagogy and history of pedagogy. – Ternopil Volodymyr Hnatyuk National Pedagogical University, Ternopil, 2009. This dissertation is devoted to the problem of humanistic direction of the pedagogical thought in the epochs of the the Axial cultures and the Middle Ages. In the thesis the systematization of the pedagogical approaches to the problem of humanistic direction of the researched period is carried out. The tendecies of the pedagogical thought of the the Axial 20 cultures through the epistemological paradigm, antropological reflection are studied. Axiological field of values (absolute values), qualities, methods of self-determination of the the Axial cultures and the Middle Ages are defined. Professional ethic character of the pedagogical thought in the epochs of the the Axial cultures and the Middle Ages is analysed. These research materials may be used in learning the general pedagogy and history of pedagogy or in making special courses up. Key words: humanistic direction, pedagogical thought, the Axial cultures, epistemological paradigm, professional ethic character, axiological field.