Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність

Пробоїв О.А., к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки

Івано-Франківський інститут менеджменту ТНЕУ, Україна

Криза боргів Єврозони в контексті глобальної фінансової нестабільності на валютних ринках

В умовах нестабільності товарних й фінансових ринків сучасні тенденції посткризового періоду загострюють проблему зовнішньої заборгованості окремих країн у світовому господарстві, що потребує активного державного регулювання грошово-кредитної й валютної політики для підтримання фінансової рівноваги й мінімізації фінансових ризиків, спричинених впливом зовнішніх факторів, породжених глобалізаційними процесами.

Фінансові негаразди окремих країн Єврозони дедалі більше втягують у боргову кризу інших учасників Євросоюзу і підривають позиції колективної валюти, ставлячи під загрозу існування даного інтеграційного утворення. Європейські лідери не можуть подолати дефіцит бюджету та негативне сальдо торгового балансу, зовнішні і внутрішні борги країн зростають на фоні скорочення темпів розвитку їхніх економік та обсягів експорту, що може призвести Євросоюз до фінансового колапсу. Вищезазначене вимагає узгодження національних інтересів на міждержавному рівні для розробки дієвих антикризових заходів.

Метою даної роботи є дослідження причин виникнення кризи боргів країн Єврозони та наслідків її впливу на економіку цих країн в умовах глобальної фінансової нестабільності.

Для досягнення зазначеної мети вирішуються наступні завдання: розкривається особливість глобальної економічної циклічності розвитку світового господарства; виявляються причини виникнення кризи боргів країн Єврозони; визначаються наслідки впливу кризи боргів на економіку європейських країн в контексті глобальної фінансової нестабільності та окреслюються напрями подолання назрілих проблем.

Дослідженням впливу глобальних фінансових криз на світову економіку займались такі вчені, як: І.Багрова, В.Власюк, І.Школа, В.Козменко, О.Булкот, О.Бабінська, Ю.Ткаченко, Д.Лук’яненко, В.Іванова, О.Федорова, Т.Гросова, Б.Кушнірук, О.Кухарєва, В.Вудвуд, М.Лапіна, Н.Рєзнікова, Т.Альохіна та ін. Аналіз багатьох публікацій показав, що питання причин виникнення фінансових криз у світовому господарстві та країнах Євросоюзу й визначення їх впливу на економічні системи перебуває в центрі уваги багатьох експертів.

На хвилі глобальної фінансової рецесії, яка поглинула високорозвинуті економіки та держави, що розвиваються, країни Єврозони проходять першу серйозну перевірку інтеграційного утворення не як політичного союзу, а як монетарного макрорегулятора. Кризи платіжних балансів у поєднанні з величезними дірами в бюджеті цілої низки країн, що входять до монетарного об’єднання Європейського Союзу, не лише сповільнюють зростання економіки ЄС, але й можуть поставити під загрозу позицію євро як резервної валюти, представника Європи на світових ринках [4, с.25].

На фоні інтенсивного розвитку інформаційних технологій та сучасних інтерактивних засобів зв’язку на сучасному етапі розвитку світового господарства активізуються торговельні й фінансові операції, поглиблюються міжнародні зв’язки між країнами, які характеризуються постійним зростанням обсягів торгівлі іноземною валютою. Зазначені тенденції створили необхідні передумови для цілодобового безперервного функціонування світового валютного ринку, що призводить до збільшення спекулятивних валютних операцій та постійного коливання курсів валют.

Курсова волатильність посткризового періоду створює несприятливі умови для пожвавлення міжнародних економічних процесів й негативно впливає на світове економічне зростання в цілому. Враховуючи слабкість економіки США та загострення кризи боргів у Єврозоні, посилюються ризики для світового економічного зростання й фінансової стабільності загалом (рис.1).

Рис.1. Глобальна економічна циклічність розвитку світового господарства [8]

Поточне уповільнення розвитку світової економіки змусило провідні центральні банки балансувати, з одного боку, між необхідністю протидії інфляції, з іншого – підтримання економіки. На світових фінансових ринках посилився тиск, пов’язаний із занепокоєнням інвесторів щодо можливого дефолту периферійних країн Єврозони і загрози поширення кризи боргів (рис.2)

* Sources: New York Times

Рис.2. Криза боргів країн PIIGS Єврозони [9]

Фінансові негаразди в Єврозоні зумовлені глобальною фінансовою кризою і виникненням великих зовнішніх запозичань у Греції, Ірландії, Італії, Португалії, Іспанії. Відповідно до Маастрихтської угоди рівень дефіциту бюджету країн Єврозони не має  перевищувати 3% ВВП, а беззаперечні статистичні дані свідчать, що у Греції бюджетний дефіцит досягнув позначки 15,4%, Ірландії - 14,3%, Іспанії - 11,2%, Португалії 9,3%, Італії 5,3% [10].

Для повного аналізу ситуації щодо фінансового стану країн Євросоюзу необхідно проаналізувати динаміку державного боргу (рис.3) і врахувати, що згідно Маастрихтської угоди державний борг країни не повинен перевищувати 60% від ВВП.

* побудовано на основі даних Eurostat

Рис. 3. Рівень державного боргу країн ЄС відносно ВВП у 2011 році [2]

Для подолання суверенної кризи боргів Єврозони банки повинні знайти 1,9 трлн. євро, щоб рефінансувати заборгованість країн у 2012 році [7]. Зокрема, Італія вимагає фінансових вливань в розмірі 113 млрд. євро у першому кварталі 2012 року і близько 300 млрд. євро протягом року. Загалом, європейські банки повинні профінансувати економіки проблемних країн Євросоюзу в обсязі 500 млрд. євро в першій половині 2012 року і 275 млрд. євро у другій половині [7]. Європейський фонд фінансової стабільності (EFSF) не має достатньо акумульованих фінансових ресурсів для проведення антикризових «карантинних» заходів в Іспанії, Португалії та Італії, тим самим піддаючи ризику «зараження» стабільніші економіки Єврозони, такі як Бельгія, Франція та Німеччина. Європейський фонд фінансової стабільності докладає зусиль для розробки дієвих схем подолання наслідків кризи боргів та здійснює пошук ефективних важелів для зменшення обсягів зовнішніх запозичань проблемних країн, надає часткові гарантії європейським банкам щодо фінансової підтримки антикризових заходів з метою погашення існуючих боргових зобов’язань.

Водночас, в країнах PIIGS (Portugal, Italy, Ireland, Greece, Spain) розроблено ряд програм щодо економії видатків та запроваджено «драконівські» бюджетні скорочення, збільшено ставки оподаткування з метою подолання бюджетного дефіциту і часткового фінансування зовнішнього державного боргу. Отже, слід визнати, що об’єднана Європа впритул зіштовхнулась з проблемою ліквідності, яка може бути пом’якшена за рахунок залучення грошових коштів офіційних кредиторів, якими можуть виступати Європейський центральний банк, Міжнародний валютний фонд та центральні банки інших країн із стійкішими економічними системами.

Курсова волатильність на фоні турбулентності фінансових ринків та політичних суперечок в багатьох країнах наразі впливають на реальний сектор економіки Єврозони.  Для розв’язання боргової кризи, що охоплює все більшу кількість країн-учасниць, проводилася низка самітів з питань боргових проблем, однак ще й досі не знайдене чітке рішення, що негативно впливає на світові ринки. Саме тому рейтингові агентства знижують показники та погіршують прогнози навіть для країн з рейтингом ААА[1].

Невирішені проблеми європейських країн накладають свій негативний відбиток на стан і перспективи розвитку світової економіки. Поряд з банкрутством брокерської компанії MF Global (в портфелі якої знаходились державні цінні папери проблемних економік Єврозони на суму 6,3 млрд.$), слід відзначити зниження рейтингів надійності S&P найкрупніших банків Єврозони й негативний прогноз розвитку подій у проблемних країнах зі сторони Fitch, що загалом сприяє виникненню панічних настроїв на товарних і фінансових ринках, а також спричинює згортання інвестицій крупними компаніями на території країн Єврозони, виведенню капіталу з комерційний банків цих країн міжнародними банками для зниження фінансових ризиків.

Боргова криза в розвинутих країнах, підвищена волатильність фінансових і енергетичних ринків, майже тотальне зниження ділової активності, нестабільність банківської системи провокують наростання соціальних проблем в країнах Єврозони, що вказує на вичерпування можливостей власних інституційних ресурсів глобальної економічної системи, а також позначається на ефективності регуляторних інститутів на внутрішньодержавному і наднаціональному рівнях.

Література:

1. Брезінчек П. Прогнози розвитку світових ринків на 2012 рік [Електронний ресурс]/ П.Брезінчек // Райффайзен Банк Інтернаціональ. – 2011. – Режим доступу: http://www.aval.ua/press/news/?id=51871.

2. Офіційний сайт Євростату. Урядова фінансова статистика. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/ government_finance_statistics/data/main_tables.

3. Пациківський С.С. Криза Євро і фінансово-боргова криза Євросоюзу [Електронний ресурс]/ С.С.Пациківський // Ефективна економіка. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=217.

4. Пробоїв О.А. Проблемні економіки Єврозони/ О.А.Пробоїв, І.Д.Зубко // Materialy ІV miedzy-narodowej naukowi-praktycznej konferencji „Nauka: teoria i prakty-ka-2010”. – Volume 3. Ekonomiczne nauki. – Przemysl: „Nauka i studia”, 2010.– С.25-28.

5. Рігерт Б. 2012 – напружений рік для Європи [Електронний ресурс]/ Б.Рігерт, Н.Неділько. – 2011. – Режим доступу: http://www.dw-world.de/ dw/article/0,15637624,00.html.

6. Річний звіт Національного банку України: Макроекономічний огляд [Електронний ресурс]/ Національний банк України. – 2010. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=77106.

7. Das S. Euro-Zone More Break than Make? [Електроний ресурс]/ S.Das. – 2011. – Режим доступу: http://www.ritholtz.com/blog/2011/12/euro-zone-more-break-than-make/.

8. Global Business Cycle, showing economic confidence & activity [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nowandfutures.com/ forecast.html#vix_vxo.

9. Marsh B. Europe's Web of Debt [Електронний ресурс]/ B.Marsh// New York Times. – 2010. – 1 May. – Режим доступу: http://www.nytimes.com/ interactive/2010/05/02/weekinreview/02marsh.html?ref=global.

10. Sandoval L. The European Sovereign Debt Crisis: Responses to the Financial Crisis/ L.Sandoval, E.Beltran, S.Ulziikhutag, T. Zorigt // The School of Public Policy: George Mason University, Arlington. – 2011. – Volume V. – Режим доступу: http://www.thedigeratilife.com/blog/european-sovereign-debt-crisis-investments.