DSpace Collection: Випуск 4 жовтень-грудень 2016 рікВипуск 4 жовтень-грудень 2016 рікhttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/180282024-03-28T23:54:10Z2024-03-28T23:54:10ZАналіз операційної діяльності за основними бізнес-процесами торговельних підприємствРудницька, ОленаRudnytska, Olenahttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/183062017-04-03T12:22:46Z2016-01-01T00:00:00ZTitle: Аналіз операційної діяльності за основними бізнес-процесами торговельних підприємств
Authors: Рудницька, Олена; Rudnytska, Olena
Abstract: Розглянуто основні завдання аналізу операційної діяльності у розрізі основних
бізнес-процесів торговельних підприємств: закупівлі, транспортування, зберігання
та реалізації товарів. Важливими об’єктами аналізу цих процесів є витрати, доходи
і фінансові результати. Уточнено основні джерела інформації для аналізу зазначених
об’єктів. Розроблено загальну модель економічного аналізу операційної діяльності
торговельного підприємства, яка включає, по-перше, аналіз граничного рівня
витрат; аналіз виконання бюджетів витрат; аналіз витрат за статтями
(витратами обігу); аналіз нормативної бази формування витрат; аналіз витрат
за центрами відповідальності; аналіз впливу зміни витрат на фінансові результати;
по-друге – аналіз валового (торговельного) доходу від реалізації товарів; аналіз
виконання плану торговельних доходів; аналіз динаміки торговельного доходу; аналіз
впливу факторів на величину торговельного доходу. Аналіз фінансових результатів
від операційної діяльності передбачає проведення аналізу його динаміки і структури;
аналіз впливу факторів на прибуток. Розглядається порівняльний аналіз фактичних
витрат із запланованими (бюджетними) даними у розрізі статей витрат за
основними процесами торгівлі, які наводяться у звітах про виконання бюджетів. У
цих звітах визначається як абсолютне, так і відносне відхилення за окремими
статтями витрат розглянутих нами вище бізнес-процесів.
Особливу увагу приділено визначенню ключових фінансових та нефінансових
показників процесів закупівлі, транспортування, зберігання та реалізації товарів.
Кожне торговельне підприємство із перелічених показників вибирає ключові показники,
які є найбільш характерними для кожного бізнес-процесу та створюють можливість
ефективно оцінити їх роботу. Також розглядаються абсолютні й відносні ключові
фінансові та нефінансові показники основних бізнес-процесів торгівлі, які є важливими
для потреб управління. Ці показники є підставою для їх порівняння із запланованими
даними або з даними попередніх періодів, що дозволяє бухгалтеру-аналітику
простежити динаміку ефективності основних процесів торговельних підприємств і
визначити тенденції їх розвитку за звітний період або за декілька років.2016-01-01T00:00:00ZТеоретичні засади формування брендів підприємств агропромислової сфериГоголь, ТетянаHohol’, Tetianahttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/183042017-04-03T12:17:40Z2016-01-01T00:00:00ZTitle: Теоретичні засади формування брендів підприємств агропромислової сфери
Authors: Гоголь, Тетяна; Hohol’, Tetiana
Abstract: Одним з елементів укріплення ринкових позицій, підвищення конкуренто-
спроможності агропромислових підприємств на внутрішньому та світовому ринках
є ефективне застосування інструментів брендингу.
Метою є дослідження теоретичних засад формування брендів агропромислових
підприємств.
Здійснено порівняльний аналіз понять “бренд” та “торгова марка”. Узагальнено
теоретичні підходи зарубіжних та вітчизняних вчених до визначення категорії
„бренд”. Окреслено емоційні та психологічні ознаки бренду, що впливають на вибір
споживача. Розглянуто основні функції бренду та здійснена їх класифікація. На основі
комплексного аналізу існуючих публікацій визначено, що брендинг є новітньою
технологією управління збутом та сприяє ефективному просуванню продукції на
ринок. Розглянуто основні моделі брендингу та виокремлено їх класифікаційні ознаки.
Доведена необхідність створення та підтримки бренду сучасними вітчизняними
підприємствами. Охарактеризовано основні фактори впливу та виокремлено групи
чинників, що впливають на побудову стратегії формування бренду. Обумовлено
особливості формування брендів та просування продукції агропромислових
підприємств.
Проаналізовано теоретичні засади формування бренду, зроблено наступні
висновки: по-перше, бренд, на відміну від торгової марки, здатен синтезувати
інтегральну перевагу, що впливатиме на майбутню діяльність підприємства; по-
друге, запропоновано авторське визначення бренду, що він являє собою сукупність
взаємопов’язаних психологічних, функціональних, емоційних характеристик товару,
які відображаються у назві, логотипі, символі, упаковці чи слогані і дають можливість
відрізняти даний товар від продукту конкурента; по-третє, виокремлено основні
класифікаційні ознаки моделей брендингу, такі, як: моделі створення бренду, моделі
вартості бренду та моделі управління брендом; по-четверте, виділено основі
фактори, що впливають на стратегію формування бренду агропромислових
підприємств, такі як: ринкова кон’юнктура, брендова спадщина, економіко-політична
ситуація, номенклатура продукції та характер комунікацій. Подальшого дослідження
потребує розробка методичних підходів і методологій формування ефективної
стратегії бренд-менеджменту агропромислових підприємств.2016-01-01T00:00:00ZПроблеми і перспективи розвитку економіки, заснованої на знанняхОстровська, ГалинаOstrovska, Halynahttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/183032017-04-03T12:11:11Z2016-01-01T00:00:00ZTitle: Проблеми і перспективи розвитку економіки, заснованої на знаннях
Authors: Островська, Галина; Ostrovska, Halyna
Abstract: Проведено теоретичне узагальнення підходів до економіки, заснованої на знаннях,
як до інноваційної економічної системи. Розглянуто проблему пошуку нової парадигми соціально-економічного розвитку економіки країни. Здійснено комплексне осмислення сутнісних характеристик і суспільних трансформацій, а також причин і факторів,
які впливають на становлення економіки. Висвітлено особливості становлення
економіки, заснованої на знаннях. Аргументовано, що “знаннєва” економіка
характеризується наукоємністю, усебічною інтелектуалізацією суспільного
виробництва і на сучасному етапі соціально-економічного розвитку набуває
практичних контурів в усіх ринково розвинених країнах світу як найважливіший
напрям економічної політики. Окреслено загальносвітові прогресивні тенденції,
зокрема глобальний характер функціонування економічних систем та посилення їх
соціальної спрямованості.
Наголошено на ключовій ролі людського капіталу, який за певних інституціональних
умов перетворюється на найважливіший фактор розвитку економічної системи,
заснованої на знаннях. Обґрунтовано думку, що в новій парадигмі суспільного розвитку
головною соціальною метою має стати людина і її розвиток – інтелектуальний,
культурний, трудовий, духовний, моральний, соціальний. Доведено, що роль людини
в економічній системі потребує її розгляду не лише як провідного елементу процесу
виробництва й управління, а й як потужного і перспективного ресурсу, що володіє
багатим потенціалом і здатністю до саморозвитку.
Виявлено основні проблеми інноваційного розвитку економіки України через оцінку
готовності її переходу до економіки знань. Окреслено умови для переходу України до
нової форми соціально-економічного розвитку суспільства – економіки, заснованої
на знаннях, які в даний час спрямовано на сприяння реформуванню економіки. За
результатами досліджень запропоновано сфери застосування наукових розробок,
що дають змогу створити системні передумови для формування економіки,
заснованої на знаннях.2016-01-01T00:00:00ZСучасні глобальні екологічні ризикиЗварич, ІринаZvarych, Irynahttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/183022017-04-03T12:05:52Z2016-01-01T00:00:00ZTitle: Сучасні глобальні екологічні ризики
Authors: Зварич, Ірина; Zvarych, Iryna
Abstract: Досліджено глобальні ризики, що загрожують розвитку в 2016 році, основними з
яких є великомасштабна вимушена міграція та незадовільна екологія. Запропоновано
напрями забезпечення сталого розвитку “зеленої” економіки. Окреслено ряд
екологічних ризиків та загроз, пов’язаних зі зміною клімату, теплової хвилі зокрема;
затопленням прибережних районів; глобальним гідрологічним циклом; екстремальними
опадами; повенями та зсувами, що ведуть до нестачі води і електроенергії;
втратами сільськогосподарських земель; іншими соціальними, економічними та
гуманітарними напруженнями; вимушеною міграцією; насильницькими конфліктами
між країнами і регіонами; водними кризами; зростом населення планети; нестачею
продовольства; обмеженим економічним зростанням; слабкою соціальною
згуртованістю. Виявлено, що для досягнення структурних змін необхідна
планетарна кооперація, що вимагає не менше, ніж “революції в здійсненні
міжнародного співробітництва”. Звідси і зроблено висновок, що глобальна політика
клімату повинна здійснюватися в трьох сферах трансформації, таких, як:
енергетика, урбанізація, використання землі. Виявлено, що трансформація в бік
низьковуглецевої економіки та суспільства включає в себе: глобальне ціноутворення
на вуглецевому ринку; просування відновних джерел енергії; стійку урбанізацію;
політику інтернаціоналізації клімату і енергії; революцію в міжнародному
співробітництві.2016-01-01T00:00:00Z