DSpace Collection:http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/370702024-03-28T09:04:59Z2024-03-28T09:04:59ZВплив маркетингу соціальних медіа на купівельну поведінку споживача: концептуальні аспектиСохацька, ОленаСідхархhttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/370842020-02-03T14:19:25Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Вплив маркетингу соціальних медіа на купівельну поведінку споживача: концептуальні аспекти
Authors: Сохацька, Олена; Сідхарх
Abstract: Досліджено концептуальні аспекти впливу маркетингу соціальних медіа на поведінку споживачів. Зазначено, що теоретичною базою запровадження маркетингових комунікативних інструментів у економічну діяльність є поведінкова економіка. Вказано, що досі більшість економістів, зокрема у країнах, що розвиваються, зарахування економіки до галузі соціальних та поведінкових наук сприймає неоднозначно. Наголошено, що у розвинутих країнах поведінкова економіка зайняла провідну нішу у сучасних економічних дослідженнях, про що свідчить присудження в 2017 р. Нобелівської премії з економіки Р. Талеру. Акцентовано, що поведінкова економіка пропонує шляхи, якими розробники маркетингової політики можуть реструктурувати ринкові середовища, щоб полегшити споживачеві вибір. Визначено роль соціальних інтерактивних інструментів у процесі прийняття споживачем рішення про купівлю. Показано методи концентрації розміщених у соціальному цифровому середовищі суджень споживачів про продукти і послуги та вплив цих суджень на майбутніх покупців різних товарів і послуг.
Вказано, що метою цього дослідження є оцінка ступеня впливу соціальних медіа на споживача, який приймає рішення про купівлю конкретного товару чи послуги на різних соціальних рівнях. Для реалізації теми виконано ряд завдань: з’ясовано, як соціальні медіа впливають на потенційного покупця на стадії, коли рішення про купівлю ще не прийнято, на стадії самої купівлі та після її здійснення.
У процесі дослідження запропоновано інтеграцію інструментів маркетингових комунікацій у соціальні медіа і встановлено послідовність їх використання при передачі повідомлень до майбутнього споживача. Доведено, що формування лояльних споживачів у майбутньому в мінливому технологічному середовищі неможливо здійснювати без розуміння тенденцій подальшого розвитку соціальних медіа.2019-01-01T00:00:00ZРозвиток хімічної індустрії в Україні та світі: порівняльна оцінкаІщук, СвітланаКоваль, Людмилаhttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/370832020-02-03T14:14:00Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Розвиток хімічної індустрії в Україні та світі: порівняльна оцінка
Authors: Іщук, Світлана; Коваль, Людмила
Abstract: Досліджено ключові тренди розвитку хімічної індустрії в сучасних умовах глобалізаційних змін. Визначено частку України в експорті хімічної продукції топ-10 учасників світового хімічного ринку і країн Європейського Союзу. Проведено порівняльну оцінку динаміки розвитку виробництва хімічної й фармацевтичної продукції, а також структури зовнішньої торгівлі (експорту / імпорту) цією продукцією в Україні та ЄС-28. На підставі розрахунку основних показників функціонування хімічних підприємств України і країн-членів ЄС окреслено перспективи розвитку вітчизняної хімічної промисловості. Запропоновано заходи щодо активізації інноваційної діяльності та проведення відповідних інституційних перетворень в Україні для підвищення конкурентоспроможності хімічних виробництв.2019-01-01T00:00:00ZАнтициклічне фіскальне регулювання економік країн світу – можливості для УкраїниДесятнюк, ОксанаМаршалок, Тарасhttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/370822020-02-03T14:10:38Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Антициклічне фіскальне регулювання економік країн світу – можливості для України
Authors: Десятнюк, Оксана; Маршалок, Тарас
Abstract: Зазначено, що фіскальна політика держави та її інструменти є основними при управлінні економічними флуктуаціями і займають провідне місце в системі державного антициклічного економічного регулювання. Вказано, що дослідження проблем антициклічного регулювання економіки фіскальними засобами з прагматичної сторони – надзвичайно актуальне питання сьогодення. Наголошено, що такий аналіз дасть змогу отримати якісні наукові результати та зробити необхідні висновки. Акцентовано, що аналіз фіскальних процесів у різних за економічним розвитком та соціальними стандартами країнах дасть змогу виокремити сильні й слабкі сторони протилежних за характером впливу та дії моделей і типів фіскальної політики, визначити їх вплив на економічне зростання та подолання економічних криз у цих країнах, виокремити найбільш ефективні заходи й імплементувати їх в українську практику.
У процесі дослідження використано загальнонаукові й емпіричні методи економічної науки, що базуються на системному підході, зокрема методи наукового пізнання: діалектичний і логічний, аналізу та синтезу, узагальнення, графічного, наукового абстрагування – при дослідженні впливу фіскальної політики на економічний розвиток у країнах світу й Україні.
Розглянуто вплив фіскальної політики на економічну кон’юнктуру в різних країнах світу загалом та в Україні зокрема. На основі статистичних даних, які відображають динаміку ВВП, доходів і видатків уряду та рівня державного боргу, виокремлено основні причини економічних криз у країнах світу. Вказано, що аналіз фіскальних показників у відношенні до ВВП країн дав змогу виділити позитивні та негативні сторони різних моделей фіскальної політики.
З допомогою проведеного аналізу побудовано імітаційну модель, в якій виокремлено основні ознаки здійснюваних заходів у сфері фіскальної політики в різних за географічним розміщенням, економічним розвитком, соціальним захистом громадян і населенням країн світу. З’ясовано, що більш стійкими до економічних потрясінь виявилися ті країни, які використовують соціально орієнтовану, навіть патерналістську модель фіскальної політики, тоді як країни з ліберальними фіскальними засадами були більш чутливими до економічних дисбалансів та у період загострення економічної кризи збільшували участь уряду в подоланні негативних економічних наслідків.
На основі таких досліджень зроблено висновок, що Україні, яка перебуває в стані нестійкої економічної рівноваги, доцільно використати основні засади, принципи, підходи й інструменти фіскального характеру, властиві країнам із соціально орієнтованою моделлю фіскальної політики.
Констатовано, що отримані результати наукового дослідження можуть бути корисними для науковців і практиків, які займаються проблемами антициклічного регулювання економіки та пошуком дієвих інструментів фіскальної політики для досягнення економічної рівноваги й ефективного її розвитку.2019-01-01T00:00:00ZНезалежність центробанків, інфляція та фрагментаризація суспільства в постсоціалістичних країнахКозюк, Вікторhttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/370812020-02-03T14:00:32Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Незалежність центробанків, інфляція та фрагментаризація суспільства в постсоціалістичних країнах
Authors: Козюк, Віктор
Abstract: Зазначено, що посткризова література концентрується на проблемі низькоінфляційної економіки, для якої традиційні фактори макроекономічної стабільності, такі як незалежність центробанку, начебто не є значущими. Обґрунтовано, що необхідно визначити, чи адекватний такий підхід до постсоціалістичних економік, для яких характерна поява євроінтеграційного вододілу між інституціональними траєкторіями розвитку, і чи може факт фрагментаризації суспільства бути поясненням відхилення від традиційно передбачуваного оберненого зв’язку між рівнем незалежності центробанку та інфляцією. На прикладі 22 постсоціалістичних країн встановлено, що: простежується обернений (традиційний) зв’язок між рівнем незалежності центробанків й інфляцією; щільність такого зв’язку суттєво не зменшується в умовах зниження інфляції за останній період; рівень розвитку демократії сприяє вибору на користь більш незалежних центробанків; рівень соціальної конфліктності привносить інфляційну нестабільність і при цьому призводить до браку консенсусу щодо більш незалежних центробанків. Пояснено, що випадок із вищим рівнем незалежності центробанку та вищою інфляцією (Україна), порівняно із середніми по 22 країнах, характеризується чи не найвищим рівнем фрагментаризації суспільства. На основі цього зроблено висновок про те, що інститут незалежності центробанку спирається на неформальні політичні правила поведінки, спонуки до підтримання яких коріняться у характері соціальних напружень.2019-01-01T00:00:00Z