DSpace Collection: Психологія і суспільство 2020. - № 3 (81)
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/40918
Психологія і суспільство 2020. - № 3 (81)2024-03-29T02:18:40ZАвторська програма із дисципліни “Методологія психології”
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/40924
Title: Авторська програма із дисципліни “Методологія психології”
Authors: Фурман, Анатолій В.; Furman, Anatoliy V.
Abstract: Пропонована розробка підготовлена навесні 2017 року і пройшла успішну апробацію на другому (магістерському) рівні підготовки упродовж наступних років як освітньо-професійна програма із вишколу магістрів психології, котра була успішно акредитована восени наступного року: Сертифікат про акредитацію виданий Міністерством освіти і науки України на основі рішення Акредитаційної комісії від 6 листопада 2018 року протокол № 132 (Наказ МОН України від 12.11.2018 року №1224).
Методологічна концепція авторського курсу ґрунтується на засадах розширеного розуміння світу методології як діалектичної єдності чотирьох надважливих сторін-сегментів сучасної науки та багато в чому визначальних для майбутнього людства аспектів-модусів інтелектуальної культури Тому об’єкт-предметний формат витлумачення методології психології, зважаючи на рефлексивну проекцію цих вимірів розвиткового функціонування методологічного знання на пізнання, конструювання, творення й самоосягнення дослідником психодуховної реальності, охоплює такі свідомісні функціонали, що зафіксовані у силабусі та робочій програмі як змістові модулі.2020-01-01T00:00:00ZMelancholy either children of polish saturn
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/40923
Title: Melancholy either children of polish saturn
Authors: Wróbel, Szymon; Врубель, Шимон
Abstract: Стаття має подвійне завдання, зважаючи на зміст книги Міри Марцінов, яка є важливою з двох дискусійних тем: божевілля та його умов і впливу на Польщу та на її соцієтальну психіку, зокрема на специфіку польської меланхолії. Викладаються авторські міркування про статус меланхолії в культурі та її унікальне положення у суспільному житті. Ставиться питання: чи не сумнівається меланхолік у своєму житті? Досить виправданою гіпотезою було б те, що меланхолік бачить себе скоріше мертвим, а не живим тілом. Значущість цитованої книги полягає в тому, що вона ставить тривожні питання, а не дає легкі відповіді. Перш за все стає очевидним незрозуміле – як розвивати гносеологічну історію меланхолії, яку розуміють як наукову ідею, котра прагне до узгодженості та адекватності мові медицини, тоді як політичну історію меланхолії витлумачують як симптом соціокультурного контексту, в даному упредметненні стосовно Польщі. Наука в цьому випадку створює або відбирає концепції, хоча й систематизує їх завжди у певному місці та часі. По-друге, на сьогодні незрозуміло, як відрізнити саму мову меланхолії, яка є мовною стихією надзвичайного стану, від мови медицини, яка є засобом опису певного медичного розладу. Медицина більшою мірою, ніж прийнято думати, стосується нормальності, аніж проблемної концепції здоров’я. Медицина, керуючи людським життям, приймає нормативний підхід, який не зводиться до надання порад про те, як жити розумно, але дозволяє впливати на фізичні та моральні стосунки громадян, що пов’язують їх із суспільством. По-третє, стверджується, що саме поняття меланхолії залишається динамічним і змінним. Запропоноване “еротичне сузір’я меланхолії” свідчить про те, що предмет меланхолії втрачає здатність знаходити нові упредметнення любові. Ця нездатність одночасно спрямовує особу до відкритого нігілізму, який є не тільки “нікчемністю волі” і звичайною “волею нікчемності”, ще й відкриттям нікчемності знання та марності процесу пізнання. Неможливість знайти предмети, що варті любові, пов’язано з труднощами віднайти предмети, варті докладання зусиль. Отож причини меланхолії виходять за межі тривіального випадку втрати й охоплюють усі образи, відмови, невдачі, розчарування, включаючи зневіру у процесі пізнання. Меланхолія призводить предмет до розпадання, тому вона постає межею всіх медичних знань, заявляючи, що в клінічному пізнанні немає таємниці “розладу”, що не існує секрету божевілля і що існує ніщо самого дослідження божевілля. Висновується, що божевілля - це визнання мізерності світу. The article has a double task, considering the content of Mira Marcinуw’s book, which is important in two controversial topics: madness and its conditions on Poland and its societal psyche, in particular the specifics of Polish melancholy. The author’s views on the status of melancholy in culture and its unique position in public life are presented. The question is: does the melancholic doubt his life? A fairly justified hypothesis would be that the melancholic sees himself as a dead rather than a living body. The significance of the quoted book is that it raises troubling questions but doesn’t give easy answers. First of all, it becomes obvious an unclear – how to develop the epistemological history of melancholy, which is understood as a scientific idea that seeks coherence and adequacy of the medicine language while the political history of melancholy is interpreted as a symptom of this sociocultural context, in this case in relation to Poland. Science in this case creates or selects concepts, although it always systematizes them in a certain place and time. Secondly, it is not clear today how to distinguish the language of melancholy itself, which is the language element of the emergency state, from the language of medicine, which is a means of describing a certain medical disorder. Medicine to a greater extent than we might think refers to normality than to the problematic concept of health. Medicine, while managing human life, adopts a normative attitude, which does not amount to providing advice on how to live wisely, but allows to influence the physical and moral relations of citizens that connect them with society. Thirdly, it is argued that the very concept of melancholy remains dynamic and changeable. The proposed “erotic constellation of melancholy” shows that the subject of melancholy loses the ability to find new objects of love. This incapacity simultaneously leads a person to open nihilism, which is not only the “nothingness of the will” and the usual “will of nothingness”, but also the discovery of the nothingness of knowledge and the futility of the cognition process. The inability to find items worth loving is due to the difficulty of finding items worth the effort to know. Thus, the causes of melancholy go beyond the trivial case of loss and cover all resentments, rejections, failures, disappointments, including despair in the process of cognition. Melancholy brings the subject to ruin, so it is the limit of all medical knowledge, stating that there is no secret of «disorder» in clinical cognition, that there is no secret of madness, and that there is nothing but the study of madness itself. It turns out that madness is recognition of nothingness of the world.2020-01-01T00:00:00ZКонцептуальна модель інформаційної компетентності особистості
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/40922
Title: Концептуальна модель інформаційної компетентності особистості
Authors: Максименко, Юрій; Матохнюк, Людмила; Maksymenko, Yuriy; Matohniuk, Liudmyla
Abstract: У статті інформаційна компетентність визначається як спрямованість особистості на забезпечення ефективності життєдіяльності в інформаційному суспільстві, яка являє собою інтегральну рису-якість як цілісну динамічну систему особистісних здатностей, котрі дозволяють свідомо і творчо проєктувати та здійснювати свою професійну діяльність. Відштовхуючись від ідеї компонентного складу інформаційної компетентності обґрунтовано дев’ятнадцять біполярних показників інформаційної компетентності особистості. Встановлено, що їх типові характеристики відображають ступінь прояву окремих психоінформаційних компонентів у конкретної людини, що дозволяє визначити загальний рівень її інформаційної компетентності як особистості. Кластерний аналіз дав змогу згрупувати показники у компонентний склад зазначеної компетентності, який охоплює мотивацію, спрямованість дій, суб’єктивну, особистісну, групову та ділову види спрямованості, проєктно-поведінковий, емоційно-вольовий компоненти, технічні здатності особистості, життєві цінності, комунікативність, професійно важливі якості, еко- та правову культуру. Відповідні компоненти об’єднано у блоки – мотиваційно-спонукальний, когнітивно-діяльнісний, особистісно-ціннісний, змістовий, які тісно взаємопов’язані між собою і сукупно забезпечують виконання особистістю своїх функцій: мотиваційно-спрямувальної, когнітивно-сприймальної, комунікативної, нормативно-розвивальної, операційно-орієнтаційної. Доведено, що саме вони визначають траєкторію шляху становлення особи з урахуванням розвитку її рис-якостей, професійного самовизначення, мотиваційної сфери, плетива спонукань, усвідомлення суті життя. Аргументовано, що наявність рефлексії передбачає вміння аналізувати, усвідомлювати свої властивості, особистісні якості, пізнавати себе, корегувати свою поведінку та перебіг власного життя. Зважаючи на результати досліджень В. Роменця, П. М’ясоїда, А.В. Фурмана, рефлексія розглядається як явище післядії, у якій виражається сутність діяння. Здатність людини до рефлексії поєднує особливості поведінки та її уміння керувати своїми вчинками, а у міжособистісних стосунках підтримує моральність соціальної діяльності. Використанням системно-структурного підходу, що враховує складність цілісної особистості як сукупності взаємозалежних підструктур (установки, ставлення, ціннісні орієнтації, комунікативні властивості тощо), запропонована авторська структурно-функціональна модель інформаційної компетентності особистості, що має евристичний пояснювальний та інтерпретаційний потенціал. Analysis of scientific literature, generalization of information about information competence of the individual gives grounds to define it as the orientation of the individual to ensure the effectiveness of life in the information society, which is an integral quality of personality, holistic, dynamic system of personal abilities that allow consciously and creatively define and carry out . Based on the analysis of the scientific literature, expert data and taking into account the idea of the component composition of information competence (N. Balovsyak, A. Khutorsky, I. Kisla, R. Pavlyuk, etc.), nineteen bipolar indicators of information competence of the individual are determined. It is established that the set of their typical characteristics reflect the level of manifestation of components in a particular person, which allows to determine the general level of information competence of the individual. Cluster analysis allowed to group indicators into the component composition of information competence of the individual, which includes motivation, direction of action, subjective, personal, group and business orientation, project-behavioral, emotional-volitional components, personality abilities, life values, communication, professionally important qualities , eco- and legal culture. Relevant components are grouped into blocks: motivational-motivational, cognitive-activity, personal-value, meaningful. These components are closely interconnected and together ensure that the individual performs its functions: motivational and directional; cognitive-perceptual; communicative; regulatory and developmental; operational orientation. They determine the trajectory of the path of formation of personality, taking into account the development of its qualities, professional self-determination, motivational sphere, motivations, awareness of the essence of life and so on. It is established that the presence of reflection presupposes the ability to analyze, realize one’s qualities, personal qualities, know oneself, correct one’s behavior and way of life (M. Dyachenko, L. Kandybovych, etc.). Given the results of the study of V. Romenets and A. Furman, we believe that reflection is a phenomenon of aftereffect, which expresses the essence of the action. A person’s ability to reflect combines the characteristics of behavior and his ability to control their actions, and in interpersonal relationships supports the morality of behavior. Using a system-structural approach that takes into account the complexity of the whole personality as a set of interdependent substructures (S. Maksymenko and others), personality attitudes, attitudes, value orientations, communicative properties (O. Vakulenko, etc.), a structural-functional model is proposed information competence of the individual.2020-01-01T00:00:00ZСутнісні визначення модульно-розвивальної взаємодії викладача і студентів в освітньому процесі
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/40921
Title: Сутнісні визначення модульно-розвивальної взаємодії викладача і студентів в освітньому процесі
Authors: Фурман, Оксана; Гірняк, Андрій; Furman, Oksana; Hirnyak, Andriy
Abstract: У багатопроблемному контексті вельми заполітизованого, декларативного і формалізованого реформування національної системи освіти за десятиліття державної незалежності України сьогодні постає нагальне стратегічне завдання якісної сутнісної зміни існуючої освітньої моделі середньої і вищої школи, котра, надаючи пріоритетності інформаційно-технічним ресурсам, академічним та інтелектуальним компетентнісним успіхам здобувачів освіти, не центрується на процесах поліфункціонального, передусім широко удіяльненого і повно збалансованого, психокультурного розвитку особистостей, груп, колективів. Цим методологічно зорієнтованим дослідженням аргументовано доводиться, що сучасним тенденціям інноваційного розвитку суспільства, етнокультурним перспективам української нації і системним психодидактичним вимогам відповідає модульно-розвивальна система А.В. Фурмана, що як комплексний суспільно-науковий проєкт реалізується більше чверті століття на теренах вітчизняної освіти командою науковців, управлінців, дослідників-практиків. Вона теоретично, проєктно, методично і практично реалізує більш ефективну за існуючу техноструктуру організації й логіко-змістового наповнення освітнього процесу завдяки збалансованому втіленню у життя ідей культури і розвитку, вимог принципів ментальності, духовності, розвитковості, модульності й головне – його якісно іншому психолого-педагогічному, програмово-методичному, навчально-книжковому, психомистецькому та експертно-діагностичному забезпеченню. У результативному вимірі доказово обґрунтовується, що ця авторська освітня система гарантує четвертинний метасистемний ефект, а саме: а) спричиняє на рівні закладу виникнення інноваційно-психологічного клімату продуктивної співпраці усіх організаторів, учителів/викладачів та учасників навчання за низкою його взаємозалежних засадничих параметрів (за теорією О.Є. Фурман, це психологічний вплив і його класи, освітнє спілкування і його аспекти як різновиди обміну, полімотивація і сфери умов її розгортання, позитивно-гармонійна Я-концепція та її компоненти); б) зумовлює на рівні групової (спільно-академічної) освітньої взаємодії утворення такого психокультурного полідіалогічного простору, що має сутнісно нове, за форматом охоплення передового людського досвіду – соціально-культурно-психологічне і за структурною будовою – модульне й багатопараметричне, узмістовлення освітнього процесу; в) уможливлює на рівні міжособистого контактування наставника і наступника відрефлексування донині закритих для свідомісної здатності кожного з них змістових складників їхньої реальної, суто міжсамісної, модульно-розвивальної взаємодії (нормативно задані до кожного етапу освітнього циклу інваріанти психолого-педагогічного змісту, порції навчально-предметного змісту як фрагменти державного освітнього стандарту, новостворені комплекти методично-засобового змісту окремої дисципліни та ін.); г) все це у підсумку актуалізує у психодуховній сфері особистісного світу учня, студента найкращий почуттєвий і розумовий, соціальний і вольовий, екзистенційний і вчинковий, рефлексивний і творчий потенціал різнобічного розвитку та самовдосконалення під час проходження ним цілісного модульно-розвивального циклу в його центральній ланці – поетапного здійснення персональної освітньої діяльності. Рефлексивно висновується, що логіко-змістове осереддя досліджуваної тут освітньої системи становить концепція розвивальної взаємодії (А.В. Фурман, О.Є. Фурман (Гуменюк), А.Н. Гірняк та ін.), яка має перспективу зусиллями представників чинної наукової школи стати повноцінною самобутньою теорією. Наразі цією методологічною розвідкою окреслені атрибутивні ознаки нової освітньої моделі в аспектах як науково-проєктного забезпечення, так і психомистецького втілення у повсякдення оптимальних психосоціальних впливів учасників інноваційного навчання один на одного, а також висвітлені психодиддактичні умови досягнення належних ефективності та якості паритетної освітньої діяльності у класі чи аудиторії. Крім того, узасаднено як продукт чистого мислення автора названої системи – оновлену інтелект-карту із 36 категорійних понять модульно-розвивальної освіти, якій щонайменше властива п’ятисегментна евристичність. Закономірно, що левова частина пропонованого наукового тексту присвячена логіко-сутнісному визначенню десяти базових категорій цієї інноваційної освітньої моделі, котрі у значеннєво-смисловому взаємодоповненні відображають її фундаментальний теоретичний каркас і надскладну дослідницьку оптику міжнаукового (переважно соціогуманітарного) пізнання. Today there is an urgent strategic task of qualitative essential change of the existing educational model of secondary and higher education in the multi-problematic context of highly politicized, declarative and formalized reforming of the national education system during the decades of Ukraine’s independence, which giving priority to information-technical resources, academic and intellectual competence successes of students, does not focus on the processes of multifunctional, primarily widely involved and fully balanced, psychocultural development of individuals, groups, and teams. This methodologically oriented study argues that the modern trends of innovative development of society, ethnocultural prospects of the Ukrainian nation and systemic psychodidactic requirements meets A.V. Furman’s modular-developmental system, which as a complex socially-scientific project is implemented for more than a quarter of a century in the field of domestic education by a team of scientists, managers, researchers and practitioners. It theoretically, projectly, methodically and practically implements a more effective than the existing one technostructure of organization and logic-semantic content of the educational process due to the balanced implementation of ideas of culture and development, the requirements of mentality, spirituality, development, modularity and most importantly – its qualitatively different psychological-pedagogical, program-methodical, educationally-bookish, psycho-artistic and expert-diagnostic support. In the effective dimension, it is substantiated that this author’s educational system guarantees a Quaternary metasystemic effect, namely: a) causes at the level of the institution an innovative-psychological climate appearance of productive cooperation of all organizers, teachers and participants by a number of its interdependent basic parameters (according to O.Ye. Furman’s theory, it is psychological influence and its classes, educational communication and its aspects as types of exchange, polymotivation and spheres of conditions of its development, positive-harmonious Self-concept and its components); b) determines at the level of group (joint-academic) educational interaction the formation of such a psychocultural polydialogical space, which has an essentially new restructuring of the educational process, by the format of coverage the advanced human experience – socio-cultural-psychological and by structural structure – modular and multi-parametric; c) allows at the level of interpersonal contact between the mentor and successor to reflect still closed to the conscious ability of each of them the semantic components of their real, purely interself, modular-developmental interaction (normatively set for each stage of the educational cycle invariants of psychological-pedagogical content, portions of educational-subject content as fragments of the state educational standard, newly created sets of methodical-means content of a separate discipline, etc.); d) all this ultimately actualizes in the psycho-spiritual sphere of a personal world of a pupil, a student the best sensory and mental, social and volitional, existential and action, reflexive and creative potential of diverse development and self-improvement during his passing the holistic modular-development cycle in its central link – gradual implementation of personal educational activity. It is reflexively concluded that the logic-semantic core of the investigated here educational system is the concept of developmental interaction (A.V. Furman, O.Ye. Furman (Humeniuk), A.N. Hirnyak, etc.), which has the perspective with the efforts of the current scientific school representatives to become a full-fledged original theory. For the time being, this methodological research outlines the attributive features of the new educational model in terms of both scientific-design support and psycho-artistic implementation in everyday life the optimal psychosocial influences of participants in innovative learning on each other, as well as psychodidactic conditions for achieving proper efficiency and quality of parity educational activity in the classroom are highlighted. In addition, it is established as a product of pure thinking of named system’s author – an updated intelligence map of 36 categorical concepts of modular-developmental education, which has at least five-segment heuristics. Naturally, the lion’s share of the proposed scientific text is devoted to the logic-essential definition of ten basic categories of this innovative educational model, which in semantic complementarity reflect its fundamental theoretical framework and complex research optics of interdisciplinary (mostly socio-humanitarian) cognition.2020-01-01T00:00:00Z