DSpace Collection:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/43806
2024-03-28T13:07:31ZІнтеграція вищої освіти України в європейський освітній простір для розвитку людського капіталу
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/43821
Title: Інтеграція вищої освіти України в європейський освітній простір для розвитку людського капіталу
Authors: Антонюк, Валентина
Abstract: У праці розкрито проблематику інтеграції вищих навчальних закладів України до Європейського простору вищої освіти (European Higher Education Area). Здійснено аналіз проблем вищої освіти в Україні та важливість євроінтеграційних процесів для їхнього вирішення. Досліджено інституційні засади формування Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), форми міжнародної співпраці у сфері вищої освіти, визначено основні пріоритети її розвитку на сучасному етапі, які є орієнтиром для модернізації системи вищої освіти (СВО) України. Здійснено аналіз розвитку міжнародного співробітництва ВНЗ України та їхньої участі в європейських освітніх програмах, зроблено висновок про зростання активності українських закладів вищої освіти в різних формах міжнародного співробітництва. Неухильна інтеграція системи вищої освіти України в ЄПВО сприяє підвищенню позицій вітчизняних університетів у міжнародних рейтингах. Однак водночас виявлено недоліки євроінтеграційних процесів, запропоновано напрямки удосконалення державної політики та діяльності ВЗО щодо створення кращих умов для активізації співпраці у сфері вищої освіти.2021-01-01T00:00:00ZДосягнення та виклики європейської інтеграції України
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/43820
Title: Досягнення та виклики європейської інтеграції України
Authors: Гриценко, Андрій; Борзенко, Олена; Бурлай, Тетяна
Abstract: Досліджено проблематику розвитку України у рамках європейського інтеграційного проєкту та його трансформації під впливом процесів конвергенції економік ЄС, Брекзиту, пошуків нової «ідентичності Європи». Розкрито вплив європейської інтеграції на динаміку суспільного та макроекономічного розвитку України після підписання 2014 р. та імплементації Угоди про її асоціацію з ЄС. Виокремлено головні здобутки євроінтеграції України, що пов’язані з поліпшенням її інституційного середовища, становленням громадянського суспільства, зростанням обсягів торгівлі між Україною та ЄС, збільшенням потенціалу нашої держави для подолання внутрішніх криз, у тому числі пов’язаних з тривалим збройним конфліктом на Донбасі та модернізацією національної системи державного управління. Акцентовано увагу на ключових викликах євроінтеграції України, які мають перебувати в полі зору національного уряду для ефективного їх подолання за допомогою інструментів державного регулювання. Встановлено, що найбільш серйозні виклики європейської інтеграції України пов’язані з проблемами економічного зростання, деіндустріалізації, структурно-динамічних диспропорцій зовнішньої торгівлі, макрофінансової стійкості, а також гальмування конвергенції між Україною та ЄС. Окреслено ключові інституційні виклики, що стосуються імплементації Угоди та інституційних кризових явищ у розвитку ЄС. Обґрунтовано, що наша держава потребує реконструкції національної економіки відповідно до нової архітектури у європейському і світовому просторі, що передбачає, зокрема, відновлення власної ідентичності та господарської суб’єктності України на засадах соціальної справедливості, що зрештою сприятиме її соціально-економічній конвергенції та повноцінній інтеграції з ЄС.2021-01-01T00:00:00ZЗалучення ресурсів громадянського суспільства до подолання загроз коронакризи в умовах цифрових трансформацій
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/43819
Title: Залучення ресурсів громадянського суспільства до подолання загроз коронакризи в умовах цифрових трансформацій
Authors: Панькова, Оксана; Касперович, Олександр
Abstract: У контексті євроінтеграційних прагнень України узагальнено результати європейських досліджень, що розкривають виклики, тенденції, перешкоди та можливості діяльності інститутів громадянського суспільства (ІГС) в європейських країнах в умовах впливу пандемії COVID-19. Акцентовано увагу на потужному потенціалі цифровізації у створенні оновленого середовища діяльності ІГС, що забезпечує стійкість в умовах впливу санітарноепідеміологічних небезпек, в разі форс-мажорних обставин тощо. На цьому підґрунті сформовано контекст, в якому досліджуються проблеми та можливості залучення ресурсів українського громадянського суспільства для стабілізації соціально-економічної ситуації в країні. На основі систематизації та узагальнення результатів загальнонаціональних та експертних досліджень, проведених в Україні, розкрито: 1) основні тенденції змін у діяльності українських організації громадянського суспільства (ОГС) в сучасних умовах, стан громадської думки з цих питань; 2) вплив коронакризи на діяльність українських ОГС, на громадську залученість українського населення; 3) проблеми та можливості розвитку інституційного забезпечення залучення потенціалу громадянського суспільства (ОГС) до процесів цифрових трансформацій в Україні, використання сучасних цифрових та інформаційно-комунікативних технологій самими ОГС. За результатами проведеного дослідження здійснено комплексне оцінювання стану та можливостей залучення ресурсів українських ОГС до подолання загроз коронакризи та подальшого постпандемійного відновлення з визначенням ключових пріоритетів щодо їхнього розвитку в умовах цифровізації.2021-01-01T00:00:00ZФункціонування транспортно-логістичної системи економіко-географічного регіону "Поділля" в контексті зеленої економіки
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/43818
Title: Функціонування транспортно-логістичної системи економіко-географічного регіону "Поділля" в контексті зеленої економіки
Authors: Ляшенко, Вячеслав; Трушкіна, Наталія; Джвігол, Хенрик; Квілінський, Олексій
Abstract: Зміна сучасної парадигми мислення призводить до реорганізації логістичних процесів і необхідності реалізації механізму фінансового забезпечення трансформації регіональних транспортно-логістичних систем з використанням нетрадиційних джерел фінансування, серед яких «зелені» інвестиції. До ключових інструментів «зеленого» фінансування модернізації транспортної інфраструктури, які ефективно використовуються у різних країнах світу, належать: «зелені» облігації, «зелені» кредити, гранти, гарантії, технічна допомога, кошти «зелених» інвестиційних фондів.
Запропоновано комплексний підхід до оцінювання розвитку регіональної транспортно-логістичної системи економіко-географічного регіону «Поділля». Такий підхід базується на застосуванні комплексу показників, які характеризують сучасний стан функціонування транспортно-логістичної системи з екологічної точки зору. До таких показників віднесено: обсяги викидів забруднювальних речовин пересувними джерелами; викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря від діяльності сфери транспорту та складського господарства; обсяги промислових відходів (утворених, утилізованих, видалених у спеціально відведені місця або об’єкти, накопичених протягом експлуатації у спеціально відведених місцях або об’єктах); поточні витрати та капітальні інвестиції на охорону довкілля у сфері транспорту та складського господарства; капітальні інвестиції на охорону атмосферного повітря і проблеми зміни клімату; капітальні інвестиції на поводження з відходами; поточні витрати на охорону атмосферного повітря і проблеми зміни клімату; поточні витрати на поводження з відходами; інвестиції в капітальний ремонт основних засобів природоохоронного призначення. На підставі одержаних результатів проведеної діагностики виявлено сучасні екологічні проблеми функціонування транспортно-логістичної системи регіону.
Досліджено тенденції й закономірності розвитку світових ринків «зелених» облігацій, «зелених» позик і активів сталого інвестування. Розглянуто особливості та виявлено характерні риси інструментів «зеленого» фінансування розвитку транспортно-логістичних систем різного рівня.
У результаті дослідження доведено, що для забезпечення дієвого функціонування транспортно-логістичної системи регіону «Поділля» на засадах зеленої економіки та збалансованого сталого розвитку доцільно розробляти й реалізовувати організаційно-економічний механізм. Його суть полягає у симбіозі та інтеграції принципів, функцій, методів, засобів, інструментів управління, інформаційних систем і технологій, спрямованих на скорочення рівня викидів парникових газів, підвищення рівня екологічної безпеки, прийняття обґрунтованих інноваційних рішень з екологічного менеджменту логістичної діяльності. Встановлено, що у сучасних українських реаліях необхідно застосовувати в економіко-географічному регіоні «Поділля» передовий міжнародний досвід реалізації механізму «зеленого» фінансування інфраструктурних проєктів. Це дозволить успішно трансформувати регіональну транспортно-логістичну системи в контексті зеленої економіки й досягти збалансованого сталого розвитку транспортної та логістичної інфраструктури.2021-01-01T00:00:00Z