Основні методи та прийоми попередження і контролю агресивної поведінки

Abstract

У статті проводиться аналіз агресивної поведінки як людського феномена за вітчизняними та зарубіжними науковими джерелами та з різних позицій - психоаналізу, етологічної теорії, бігевіоризму, когнітивної теорії, гуманістичного напряму, гештальтпсихології, діяльнішого підходу. Висвітлюється роль катарсису, відреагування соціально прийнятними способами на провоковану агресію, що обґрунтовують представники різних теоретичних шкіл у психології. Розкрито вплив покарання на контроль особою власних агресивних реакцій. Охарактеризовано явище самотрансценденції, котре, на думку гуманістичних психологів, стримує агресію. Доведена ефективність таких методів контролю агресивної поведінки, як тренування конструктивних способів реагування та неагресивних навичок у відповідь на провокацію, запропонованих когнітивними психологами. Презентовані погляди представників діяльнішого підходу, котрі вважають, що корегувати агресивну поведінку треба через керування провідною діяльністю. Описана доцільність застосування реакцій, які несумісні з агресією (емпатії, гумору, легкої еротики). In the article the analysis of aggressive behavior as a human phenomenon according to the native and foreign scientific sources and from the different positions – psychoanalysis, ethological theory, behaviorism, cognitive theory and etc. has been carried out. The influence of punishment on the control by a person his own aggressive reactions has been uncovered. The phenomenon of self-transcendence which on the opinion of humanistic psychologists inhibits aggression has been characterized. The efficiency of such methods of control of aggressive behavior as training of constructive ways of regulation and non-aggressive skills in response to provocation, offered by cognitive psychologists has been proved. The expediency of use of reactions which are incompatible with aggression (empathy, humor, and light erotica) is depicted.