Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/24555
Назва: Аерокосмічні галузі в системі світової та української військової економіки
Автори: Сазонець, Ольга
Валіулліна, Зоряна
Ключові слова: Військова продукція
авіабудування
космічна галузь
розвиток
світовий ринок
Дата публікації: 2017
Видавництво: ТНЕУ
Бібліографічний опис: Сазонець, О. Аерокосмічні галузі в системі світової та української військової економіки [Текст] / Ольга Сазонець, Зоряна Валіулліна // Журнал європейської економіки. - 2017. - Т. 16, № 2. - С. 169-192.
Короткий огляд (реферат): Виділено два науково-методичних підходи до дослідження військової економіки: як складової військової справи, що забезпечує оборонний (військовий) потенціал держави, та як науки, яка вивчає закономірності економічного забезпечення військової справи в державі (оборони, будівництва, утримання збройних сил і т. ін.). Зазначено, що конкуренція на світовому ринку озброєнь відбувається переважно між США, Росією, Німеччиною, Китаєм та Францією, на частку яких припадало 74% експорту військової продукції. У рамках дослідження військової економіки виділено галузі з виробництва літаків-винищувачів і продукції для космічної сфери. Показано переваги літаків-винищувачів п’ятого покоління США F-22, F-22 та F-35 Lightning II (проект фінансують США разом з Італією, Нідерландами, Австралією, Канадою, Туреччиною, Норвегією і Данією) перед російсько-індійським проектом Т-50 та китайськими Chengdu J-20 і J-31. Зроблено оцінку, що країни-лідери спроможні до 2030 р. побудувати літаки-винищувачі шостого покоління. Висловлено думку, що геополітична позиція України та особливо агресія й анексія Криму Росією роблять пріоритетним відновлення бойової спроможності військової авіації України і нарощування рівня її боєздатності. Наголошено, що для цього треба системно та достатньо швидко замінити радянсько-російську авіаційну техніку на американську. Можливими шляхами оснащення ЗСУ новими літаками-винищувачами визначено такі: розробка і виробництво їх у кооперації з іншими країнами або організація ліцензійного виробництва, імпорт, оренда або лізинг сучасних бойових літаків іноземного виробництва. З огляду на те, що Україна входить до клубу космічних держав, а через брак фінансування вона нині не спроможна на рівних конкурувати у виробництві аерокосмічної техніки, запропоновано переорієнтувати економічну політику країни на інтеграцію в євроатлантичну космічну галузь. Вказано, що для цього мають бути завантажені потужності Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» та конструкторського бюро «Південне». Рекомендовано розвинути співробітництво України у виробництві ракет-носіїв «Зеніт» для проектів «Морський старт» і «Наземний старт» та співпрацю з американськими (Orbital ATK – РН «Антарес») і європейськими (AVIO, Італія – РН «Вега») компаніями, реалізувати амбітний українсько-бразильський проект «Циклон-4». Уточнено, що партнерам Україна може запропонувати співпрацю у продовження розробки багатофункціонального ракетного оперативно-тактичного комплексу «Сапсан».
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/24555
Розташовується у зібраннях:Журнал європейської економіки Том 16 (№2) Червень 2017

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Сазонець О..pdf381.03 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.