Торговий баланс і видобуток нафти і природного газу в країнах Європейського Союзу та Організації чорноморського економічного співробітництва

Abstract

Зазначено, що багато країн Європейського Союзу і країн Організації чорноморського економічного співробітництва є нетто-імпортерами нафти та природного газу. Вказано, що пошук нових родовищ і будівництво нових трубопроводів можуть поліпшити енергетичну безпеку в регіоні. Наголошено, що проблема є актуальною для Греції, яка має розвинену нафтопереробну промисловість та потребує поліпшення свого торгового балансу для погашення накопиченого зовнішнього і державного боргу. Обґрунтовано, що декілька нових ініціатив з будівництва трубопроводів через Грецію можуть сприяти розвитку відносин між країнами ЄС та ОЧЕС. Представлено огляд попередніх досліджень про енергетичну залежність й ефекти торгівлі, виробництва та транспортування вуглеводнів. Проведено аналіз впливу торгівлі на платіжний баланс як у країнах ЄС, так і в країнах ОЧЕС. Визначено, що імпортна залежність ВВП від нафти та природного газу особливо велика на Мальті, в Грузії, Україні, Сербії й Латвії. Зауважено, що Росія і Азербайджан є великими нетто-експортерами вуглеводнів. Проаналізовано вплив добувної промисловості на ринок праці й розвиток нафтопереробної промисловості. Аргументовано, що в середньому більш висока додана вартість у гірничодобувній промисловості приводить до збільшення зайнятості принаймні для чоловіків та людей середнього віку, але цей ефект значною мірою залежить від країни і періоду часу. Акцентовано, що разом з будівництвом нових трубопроводів зростання видобутку вуглеводнів може привести до утворення десятків тисяч нових робочих місць у Греції. Доведено, що існує щільний зв’язок між доданою вартістю в гірничодобувній промисловості та виплатами працівникам у цій галузі. Наведено докази того, що кластерний ефект між видобутком вуглеводнів і виготовленням нафтопродуктів та коксу існує тільки в деяких країнах ЄС.