Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/25774
Назва: Сутність та структуризація власного капіталу для потреб обліку
Інші назви: The essence of equity capital and its structuring for accounting
Автори: Назарова, Ірина
Nazarova, Iryna
Ключові слова: власний капітал
інвестований (вкладений) капітал
набутий капітал
додатково вкладений капітал засновниками
зареєстрований капітал
зареєстрований капітал
пайовий капітал
капітал в дооцінках
баланс
Дата публікації: 2017
Видавництво: ТНЕУ
Бібліографічний опис: Назарова, І. Сутність та структуризація власного капіталу для потреб обліку [Текст] / Ірина Назарова // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2017. - Вип. 3. - С. 117-126.
Короткий огляд (реферат): Проаналізовано трактування сутності власного капіталу у різних джерелах. Визначено зміст власного капіталу з позиції власності як основного ризикового капіталу, власності підприємства, що не дає гарантованого права на прибуток і дивіденди та щодо якого не встановлено чіткого графіка повернення коштів учасникам та інвесторам. Розглянуто та здійснено порівняння складових власного капіталу у вітчизняній та міжнародній практиці. Встановлено, що у вітчизняній практиці, як правило, користуються складовими, визначеними Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Структура ж складових власного капіталу у міжнародній практиці визначається Концептуальною основою фінансової звітності, проте деталізується національними стандартами кожної держави і залежить від політики її розвитку та особливостей обліку. Визначено, що на склад власного капіталу у міжнародній практиці можуть впливати рішення власників про створення різних фондових джерел (додаткового капіталу), напрями розподілу прибутку, операції з власними акціями. З’ясовано, що у більшості країн до складових власного капіталу відносять статутний (акціонерний) капітал, резервний капітал, нерозподілені прибутки. Досліджено класифікацію власного капіталу як основного фактора, його вплив на принципи та політику обліку. З’ясовано, що у нормативних документах чіткого розподілу власного капіталу на певні види немає. Вивчено пропозиції науковців щодо систематизації власного капіталу. Виявлено, що власний капітал у наукових колах класифікується за різними ознаками, проте більшість науковців основною класифікаційною ознакою вважають джерела утворення власного капіталу. Зазначено, що певної однозначності у наукових колах щодо видів власного капіталу за даною ознакою немає. Запропоновано узагальнену класифікацію власного капіталу за джерелами його утворення з врахуванням пропозицій різних вчених та враховуючи міжнародну практику його обліку, де виділено: інвестований (вкладений) капітал, що включає зареєстрований капітал (статутний та обов’язковий пайовий капітал), коригуючий капітал (неоплачений та вилучений капітал), додатково вкладений капітал (капітал інвестований власниками понад зареєстровану суму, додатковий пайовий капітал); набутий капітал, що включає додатково набутий капітал (капітал, сформований за рахунок безоплатно одержаних активів; капітал, сформований за рахунок переоцінки активів; інший додатковий капітал) та реінвестований капітал (нерозподілений прибуток (непокриті збитки) та резервний капітал). Вищенаведену структуру власного капіталу можна використовувати при формуванні фінансової звітності задля збільшення її інформативності. Надано пропозиції щодо удосконалення методики обліку власного капіталу, зокрема щодо обліку додатково вкладеного засновниками капіталу на відокремленому рахунку “Незареєстровані внески інвесторів (власників)”.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/25774
Розташовується у зібраннях:Вісник ТНЕУ 2017 Випуск 3

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Назарова І..pdf297.63 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.