Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/29178
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКарабаник, Степан-
dc.contributor.authorМикитюк, Юлія-
dc.contributor.authorKarabanyk, Stepan-
dc.contributor.authorMykytiuk, Yuliia-
dc.date.accessioned2018-05-31T08:22:09Z-
dc.date.available2018-05-31T08:22:09Z-
dc.date.issued2018-
dc.identifier.citationКарабаник, С. Роль самофінансування при забезпеченні інноваційного розвитку будівельної організації [Текст] / Степан Карабаник, Юлія Микитюк // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2018. – Вип. 1. – С. 98-105.uk_UA
dc.identifier.issn1993-0240-
dc.identifier.urihttp://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/29178-
dc.description.abstractВизначено і обґрунтовано поняття “самофінансування”, для якого, на відміну від обов’язкових резервів, накопичення засобів не завжди отримує видиме відображення в балансі та може набувати різних форм інвестування. Зазначено, що одним з принципів формування інвестиційних ресурсів підприємства є принцип забезпечення відповідності обсягу залучених інвестиційних ресурсів обсягу інвестиційних потреб, зміст якого полягає в базуванні інвестиційних ресурсів підприємства на розрахунках загальних обсягів реального та фінансового інвестування. Визначено, що проблема фінансово-кредитного забезпечення інноваційного розвитку методом самофінансування полягає в “портфельній” структурі розподілу обмежених інвестицій між елементами організації. Така постановка питання призводить до того, що частина інноваційних об’єктів виявляється в ситуації недостатнього забезпечення інвестиційними ресурсами. Обґрунтовано поняття “рутинізація інновації” як стадії інноваційного процесу, яка характеризується накопиченням традицій, які постійно відтворюються. Завдяки цьому відбувається економія на ресурсах, які повинні бути витрачені на рутинізацію інноваційної діяльності. Розглянуто можливості застосування самофінансування як основного інструментарію забезпечення інноваційного розвитку будівельних організацій у сучасних умовах, розкриваються причини недостатньої ефективності розвитку даного інструменту; наведено методику розрахунку діапазону, в межах якого обґрунтовується цілеспрямованість самофінансування. Доведено, що для забезпечення ефективної діяльності організації, враховуючи процес і структуру самофінансування, її інноваційна адаптація повинна відображати можливість відтворення всіх функцій (у тому числі матеріально-технічного забезпечення ресурсами), зумовлених інноваційним розвитком цієї організації.uk_UA
dc.publisherТНЕУuk_UA
dc.subjectсамофінансуванняuk_UA
dc.subjectсаморегулюванняuk_UA
dc.subjectмоделі самофінансуванняuk_UA
dc.subjectінвестування в інноваціїuk_UA
dc.subjectструктура джерел для самофінансуванняuk_UA
dc.subjectбудівельна організаціяuk_UA
dc.titleРоль самофінансування при забезпеченні інноваційного розвитку будівельної організаціїuk_UA
dc.title.alternativeThe role of self-financing in introducing innovative development in construction organizationsuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Вісник ТНЕУ 2018 Випуск 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Карабаник.pdf261.73 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.