Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/34029
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКлапків, Юрій Михайлович-
dc.contributor.authorKlapkiv, Yurij-
dc.contributor.authorКлапкив, Юрий Михайлович-
dc.date.accessioned2019-05-29T14:03:09Z-
dc.date.available2019-05-29T14:03:09Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationКлапків, Ю. (2019) Корпоративні недержавні пенсійні фонди працедавців, як елемент пенсійного страхування Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури», Львів 23–25 травня 2019 р. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. C.322-323.uk_UA
dc.identifier.isbn978-966-941-340-6-
dc.identifier.urihttp://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/34029-
dc.description1. Клапків Ю.М. Аналіз інституціонального розвитку ринку страхування життя в Україні // Юрій Клапків/ Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. – №25.- Частина 2. – Херсон, 2017.- c. 131-134. 2. Клапків Ю.М. Концептуалізація поняття інститут ринку страхових послуг на основі неокласичної економіки // Юрій Клапків/ Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. – №13. – Частина 2. – Івано-Франківськ, 2017.- c. 16-20. 3. Kaigorodova G., Investment Activity of Insurers and the State Economic Growth/ G. Kaigorodova, D. Alyakina, G. Pyrkova, A. Mustafina // Montenegrin Journal of Economics. – 2018. – С.109-123. 4. Кучеренко В. Форми інтеграції банківського і страхового капіталу: монографія /В Кучеренко, Р Данкевич, В Тринчук. – 2018.- с.284. 5. Клапків Ю.М. Спрямування інституціонального розвитку ринку страхування життя в Україні // Юрій Клапків / Світ фінансів. – ТНЕУ. – 2016. – Випуск 1 .– С.206-215.uk_UA
dc.description.abstractСтрахова справа – це окремий вид фінансових послуг. Однією із проблем до якої долучається страхова справа є забезпечення суспільства у старшому віці. Адже, система соціального забезпечення, безсумнівно, є проблемою для багатьох європейських країн, не оминула ця проблематика і Україну. Уряди держав побоюються фіскальних наслідків, які тягне за собою старіння населення. Спроба, утримання хоча б наближеного до колишнього стандарту життя через розмір одержуваної пенсії, створює надзвичайне фіскальне навантаження на суспільство. Та система солідарної пенсії є важливим елементом інституційної структури [1], в якій функціонує суспільство. Однією із провідних функцій солідарного пенсійного страхування є забезпечення достатньої кількості коштів на фінансування споживання поколінь пенсіонерів із як найменшим опором професійно активних громадян[2]. Діяльність інституції, що забезпечує солідарну систему пенсійного забезпечення, суттєво обтяжують державний бюджет та супроводжується загостренням негативних настроїв з боку платників податків. Розміри фінансових ресурсів якими оперують пенсійні фонди настільки вагомі, що їх витрачання має бути дуже добре сплановано, оскільки наслідки, які несе в собі факт старіння суспільства стають все більш очевидними. В основі, ефективної пенсійної системи країни, є чітке визначення цільової аудиторії. Не менш важливим елементом, є реалізація мети в масштабах всього суспільства, що вимагає універсальності, а також пов'язано з обов'язковим зобов'язанням участі всіх громадян. Крім того, нові моделі пенсійного страхування повинні збігалися зі існуючими фінансовими послугами. В сучасному світі, функціонує величезна різноманітність організаційно-правових форм, що працюють в масштабах окремих країн чи світу[3; 4]. Оптимальною, моделлю вважається трирівнева система пенсійного забезпечення. Найбільш важливим її елементом є так звана репаративна модель. Забезпечує пенсію, розмір якої пов'язаний із попередніми доходами. Репаративна система – це одна із перших та переважно обов'язкова державна пенсійна система у країнах ЄС та Україні. Репаративна система, фінансується з обов'язкових внесків, а розмір пенсії, яка в майбутньому буде нам надано в значній мірі залежить від перебігу кар'єри чи обраної професії, року народження застрахованої особи, та сплачених платежів. У зв'язку з цим можна виділити пенсію, базовану на стажі роботи та розмірі заробітної плани.uk_UA
dc.description.sponsorshipІсторія корпоративних (професійних) пенсійних фондів починається із другої половини XIX століття, із зачатків заводських чи фабричних пенсій. У цьому періоді мало місце прогресуюче економічне зростання, що супроводжувалось розвитком соціальної активності власників заводів та фабрикантів. Варто підкреслити той факт, що спочатку ці пенсійні схеми були створені згідно з правилами, які самостійно формувались на самих підприємствах. Адже, трудові права аж до початку XX століття не були законодавчо захищені, а кількість таких пенсійних фондів залишалася відносно незначною. Відновлення, такої системи пенсійного забезпечення мало місце, наприклад в Німеччині в 2002 році через запровадження пільг для компаній, що фінансують майбутні пенсії від роботодавців. Відповідно регулятивних норм, було введено дуже широке визначення, що трактує ці пенсійні системи на майбутній так званий "період старості". Його розмір і тип залежить як і раніше в значній мірі від роботодавця. З другої сторони, добровільність формування такого капіталу не має прав на існування при 323 фінансуванні його, в основному, з коштів працівників. Основним одержувачем і бенефіціаром такого виду пенсійного страхування у німецькій пенсійній системі є роботодавець, незалежно від форми трудових відносин. Більш того, роботодавець має право змінити форму існуючої системи в залежності від поточної ринкової ситуації. Пенсійне забезпечення, є важливим елементом будь-якої розвиненої економіки. Протягом багатьох років воно модифікувалось і еволюціонувало, щоб найкращим чином задовольнити вимоги суспільства [5]. Факт, обмеження ролі держави в пенсіях, змушує шукати виходи у призабутих фінансових продуктах, таких як корпоративні недержавні пенсійні фонди створенні при підприємствах, значних працедавцях. Чи популяризації та заохоченні громадян до самостійної економії на майбутні пенсії. Все більший вплив на пенсійну систему та громадян має, без сумніву, явище глобалізації фінансових ринків, які дозволяють використовувати пенсійні продукти, що функціонують чи функціонували в інших країнах світу.uk_UA
dc.publisherКлапків, Ю. (2019) Корпоративні недержавні пенсійні фонди працедавців, як елемент пенсійного страхування Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури», Львів 23–25 травня 2019 р. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. C.322-323.uk_UA
dc.subjectКорпоративні недержавні пенсійні фонди працедавців, як елемент пенсійного страхуванняuk_UA
dc.titleКорпоративні недержавні пенсійні фонди працедавців, як елемент пенсійного страхуванняuk_UA
Розташовується у зібраннях:Тези доповідей

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Korporat_Klapkiv.pdfКлапків, Ю. (2019) Корпоративні недержавні пенсійні фонди працедавців, як елемент пенсійного страхування Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури», C.322-323.202.86 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.