Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/34880Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Клапків, Михайло Семенович | - |
| dc.contributor.author | Клапкив, Михаил Семенович | - |
| dc.contributor.author | Klapkiv, Michał | - |
| dc.date.accessioned | 2019-08-17T09:20:03Z | - |
| dc.date.available | 2019-08-17T09:20:03Z | - |
| dc.date.issued | 1996 | - |
| dc.identifier.citation | Клапків М. (1996) Проблеми фінансів у творчості Івана Яковича Франка. Фінанси України, №7, с.125-128. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/34880 | - |
| dc.description | Так, уже в першому творі на економічну тематику “Зарібки і життя львівського зецера”, опублікованому у 1878 році, І.Франко визначив видатки на страхування сім’ї робітника як найнеобхідніші. При розгляді різних господарських ситуацій він неодноразово звертав увагу на необхідність захисту (асекурації) виробничих процесів “проти елементарних шкід”, шляхом “примусового страхування від вогню”. Як відомо, в кінці XIX ст. в Галичині широко дебетувалося питання примусового (обов'язкового) страхування від вогню. Однак, незважаючи на багаторічні домагання представників місцевого самоуправління, селянських депутатів до крайового сейму, цісарський уряд вперто не давав згоди на введення обов’язкового страхування, не бажаючи брати на себе додаткові зобов’язання2. Отже видно, що, підтримуючи цю ідею, І.Франко виявив кваліфікований підхід до справи організації страхового захисту селянських господарств. В 1887 році Австро-Угорщина за прикладом Німеччини прийняла закон про обов’язкове страхування робітників на випадок хвороби, яке здійснювалося через “каси хворих”, що називались у народі “карколомними касами” через їх безпорадність. Франко зацікавився цим питанням. Вже в роботі “Робітничі відносини в Галичині”, написаній у 1891 році, проаналізувавши діючу систему соціального страхування, він робить висновок: “Страхування робітників на випадок хвороби в Галичині має справді плачевний вигляд. Повітові каси хворих, за винятком лише більших міст, існують хіба що на папері, вони або не функціонують, або діють так, що хворий робітник зовсім не впевнений в одержанні допомоги, яка йому належить за законом”. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Творча спадщина Івана Яковича Франка надзвичайно багатогранна. Правда, широкій громадськості він відомий здебільшого як поет, письменник, літературний критик, філософ. Разом з тим не всі ще знають, що І.Франко був не тільки блискучим полемістом-публіцистом з різних питань суспільного життя, а й глибоким дослідником актуальних проблем у галузі конкретних економічних дисциплін, зокрема фінансових. Він писав про себе: “...немає нічого, гідного уваги у моєму житті, крім тієї сверблячки до писання, крім нахилу спостерігати людське життя в його найрізноманітніших проявах...”1. Безперечно, і фінансові проблеми не залишилися поза увагою Франка, бо саме спосіб їх вирішення був чи не найбільш яскравим віддзеркаленням тодішніх суспільних відносин у Галичині - українській провінції Австро-Угорської імперії. | uk_UA |
| dc.description.sponsorship | У 80-ті роки І.Франко проявив активну зацікавленість розвитком фінансово-кредитних відносин у Галичині. На цю тему він написав понад 10 статей. Така зацікавленість даною проблемою була викликана заснуванням ряду банків та наступним їх банкрутством, наслідки якого зачепили інтереси тисяч клієнтів - здебільшого селян. Саме тому, грунтовно вивчивши обставини зльоту та занепаду провідних кредитних установ, І.Франко стветржував у роботі “Банк крайовий”, що історія наших рільничих (сільськогосподарських) банків - це дійсна мартирологів нашого селянства. Разом з тим він з розумінням та надією дивився на зростання ролі кредитних відносин у суспільстві в цілому та на селі зокрема. Для економічно ефективного (не лихварського) кредиту І.Франко у своїх програмних творах знаходить найвиразніші епітети. Так, при підготовці економічної програми націонал-демократичної партії він стверджує, що “Кредит зробився в теперішнім господарськім житті чимсь таким конечним і натуральним, як обіг крові в тілі”'. | uk_UA |
| dc.publisher | Клапків М. (1996) Проблеми фінансів у творчості Івана Яковича Франка. Фінанси України, №7, с.125-128. | uk_UA |
| dc.subject | Проблеми фінансів у творчості Івана Яковича Франка | uk_UA |
| dc.title | Проблеми фінансів у творчості Івана Яковича Франка. | uk_UA |
| dc.title.alternative | Problems of Finance in the Works of Ivan Franko | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | Статті | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Клапків М.С. (1996) Проблеми фінансів у творчості Івана Яковича Франка.pdf | Клапків М. (1996) Проблеми фінансів у творчості Івана Яковича Франка. Фінанси України, №7, с.125-128. | 198.31 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.