Зміст та види джерел сімейного права, що діяло на українських землях, які входили до складу Австро-Угорської імперії

Abstract

Досліджено види та особливості джерел сімейного законодавства, що діяло на українських землях в період їх входження до складу Австро-Угорської імперії. Зокрема, визначено, що в цей час основним джерелом сімейного права був Галицький цивільний кодекс 1797 року, а в подальшому – Австрійське цивільне уложення 1811 року. Ця кодифікація, на відміну від аналогічних проектів кодифікацій цивільного та сімейного права на території Наддніпрянської України, не враховувала місцевих звичаїв (про що було безпосередньо зазначено у документі, застосування до правовідносин звичаїв та місцевих статутів була можлива лише у випадках, прямо передбачених Уложенням) і загалом була частиною загальноєвропейського процесу здійснення реформування цивільного та сімейного законодавства, що розпочався з часу видання Кодексу Наполеона. Інші джерела сімейного права мали похідний характер, повинні були відповідати нормам Австрійського цивільного уложення або усувати пробіли у праві. Для цього періоду було характерне переважне становище чоловіка у шлюбі, обмеження батьківської влади лише часом неповноліття, чітке встановлення перешкод для укладення шлюбу і підстав недійсності шлюбу в законодавстві, договірний порядок встановлення правового режиму майна подружжя, а також розширенням прав позашлюбних дітей у частині забезпечення права на утримання з боку батька. The scientific article is devoted to the study of the types and features of sources of family law that operated on the Ukrainian lands during their entry into the Austro-Hungarian Empire. In particular, it was determined that from 1797 to 1811 on the territory of Galicia and Bukovina a draft code of civil law of the Austrian Empire was introduced to regulate civil and family relations. Subsequently, in 1811, the Austrian Civil Code, which operated on these lands until 1934, when the Code of Obligations of the Polish Republic came into force, became effective on the Western lands that were part of the Austrian Empire, as well as on the whole territory of the Empire. Transcarpathia and Northern Bukovina – before their joining Ukraine in 1945 and 1940 respectively. This codification, unlike the similar drafts of codifications of civil and family law in the territory of Dnieper Ukraine, did not concider local customs (as stated in the document, the application to legal relations of customs and local statutes was only possible in cases expressly provided by the Code). As a whole, it was part of a pan-European process of reforming civil and family law that began with the Napoleonic Code. At the same time, it was based mainly on the norms of Roman law (pandekt law), German law (Prussian Provincial Code, provincial law of Austrian territories), rather than local customs. Other sources of family law were of a derivative nature, had to comply with the rules of the Austrian Civil Code or to close the gaps in law. At this time, the role of contractual norms that could regulate the property relations of the spouse is increasing. This period was characterized by the predominant position of the husband in marriage, the restriction of parental authority only during the period of minor age, the clear establishment of obstacles to marriage and the grounds for marriage invalidity in the legislation, as well as the extension of the rights of illegitimate children in terms of securing the right to parental maintenance.