Сутність та зміст єдиної державної системи цивільного захисту

Abstract

Вступ. Національний захист населення під час розгортання надзвичайних ситуацій (НС) різного рівня небезпеки є одним із найбільш важливих завдань, що стоять перед державою у контексті забезпечення стійкого розвитку та національної безпеки. З огляду на це обрана проблематика є вагомим аспектом діяльності органів державного управління у сучасних умовах розвитку України. Реформаційні трансформації у цій сфері потребують зваженого та раціонального підходу до ухвалення рішень. Тут потрібно враховувати соціальні, економічні, політичні умови, характерні для країни, а також глобалізаційні процеси, що відбуваються на світовій арені. В надзвичайний період єдина державна система цивільного захисту здійснює реалізацію державної політики із цивільного захисту. Методи дослідження. Теоретичними засадами дослідження є цілеспрямовані наукові пошуки українських та закордонних вчених-економістів з проблем державних фінансів і соціальної політики. Під час проведеного дослідження застосовано такі методи наукового пошуку: індукція та дедукція, аналіз і синтез, зіставлення, групування, створення теорії, аксіом, аналогій тощо. Мета дослідження – з’ясувати суть та зміст Української єдиної державної системи цивільного захисту, розробити пропозиції щодо її поліпшення. Результати. Після ухвалення Кодексу та затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту в Україні сформовано єдину державну систему цивільного захисту, що усуває дублювання однієї системи іншою, як це регламентувалося попереднім законодавством, встановлено низку основних завдань, складових та режимів функціонування. Розвиваючи єдину державну систему цивільного захисту, як провідну складову державної політики із цивільного захисту, збільшується потенціал поліпшення системи управління, що визначається у Положенні про «Єдину державну систему цивільного захисту». Наявні чотири режими функціонування єдиної державної системи цивільного захисту: звичайне функціонування; підвищена готовність; надзвичайна ситуація; надзвичайного стану. У кожному із наведених вище режимів на систему покладаються чіткі завдання із налагодження безпечного стану на території України. Проте на практиці є низка проблем, що свідчить про неспроможність забезпечення належного функціонування єдиної державної системи цивільного захисту у сегменті виконання покладених на неї завдань, серед яких варто виокремити такі: обмеженість фінансування модернізаційних проєктів та підтримки функціонування централізованої системи управління; фізичний знос технічних засобів і моральне старіння технологій обробки та передавання даних; нерівномірне охоплення окремих територій держави, насамперед у сільських і гірських місцевостях; недостатнє нормативне врегулювання чіткої стратегії розвитку єдиної державної системи цивільного захисту. Перспективи. Нині, незважаючи на те, що ухвалено Кодекс та затверджено Положення про єдину державну систему цивільного захисту в Україні, вести мову про остаточне формування та повномасштабне функціонування на усій території нашої держави ще зарано. З огляду на це подальші дослідження зі створення ефективної системи управління процесами запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, мінімізації їх наслідків і пошук основних шляхів поліпшення системи управління заходами із запобігання надзвичайних ситуацій у єдиній державній системі цивільного захисту є дуже актуальними. Introduction. Protecting the public during the deployment of emergencies of different levels of danger is one of the most important challenges facing the state in the context of sustainable development and national security. In view of this, the selected issues are an important aspect of public administration in the current conditions of development of Ukraine. Reformation transformations in this field require a balanced and rational approach to decision-making, while taking into account the social, economic, and political conditions specific to the country, as well as globalization processes taking place in the world. In a special period, a single state civil protection system implements a state policy on civil protection. Purpose and methods of research. The purpose of the study is to find out the nature and content of a single state civil protection system. The theoretical basis of the research is the scientific development of domestic and foreign scientists on public finance and social policy. The following methods of scientific knowledge were used in the research: induction and deduction, analysis and synthesis, comparison, generalization, associations, analogies and others. Results. Following the adoption of the Code and the approval of the Regulation on the Unified State Civil Protection System in Ukraine, a single state civil protection system was formed, which excludes duplication of one system by another, as regulated by the previous legislation, defined a number of basic tasks, components and modes of functioning. By developing a single state civil protection system as a major component of state civil protection policy, the potential for improving the governance system defined in the Unified State Civil Protection System Regulation grows. There are four modes of operation of a single state civil protection system: daily functioning; increased readiness; emergency; state of emergency. In each case, the system is assigned clear tasks to establish a secure state within the country. However, in practice, there are a number of problems, which testify to the inability to ensure the proper functioning of the unified state system of civil protection in terms of fulfilling its tasks. The most important are limited financing of modernization projects and maintenance of a working state of the centralized management system; physical deterioration of technical means and obsolescence of information processing and transmission technologies; uneven coverage of individual territories of the country, especially in rural and mountainous areas; inadequate regulation of a clear strategy for the development of a single state civil protection system. Prospects. To date, despite the adoption of the Code and the adoption of the Regulation on a single state civil protection system in Ukraine, it is still too early to speak about the final formation and full-scale functioning throughout our country. Against this background, further research into creating an effective system for managing emergencies, minimizing their consequences and finding major ways to improve emergency management systems in a single state civil protection system remains highly relevant.