Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/3944
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПисьменна, Тетяна-
dc.contributor.authorPysmenna, Tetyana-
dc.date.accessioned2016-10-17T11:27:18Z-
dc.date.available2016-10-17T11:27:18Z-
dc.date.issued2016-
dc.identifier.citationПисьменна, Т. Управління збалансованістю страхового портфеля: дискурс в теорію та погляд на сучасну практику [Текст] / Тетяна Письменна // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2016. - Вип. 2. - С. 90-101.uk_UA
dc.identifier.issn1993-0240-
dc.identifier.urihttp://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/3944-
dc.description.abstractРозглянуто різні підходи до визначення страхового портфеля і з ’ясовано суть даного поняття. Встановлено, що під страховим портфелем найчастіше розуміють кількість застрахованих об’єктів або діючих страхових договорів. Рідше страховий портфель тлумачать як обсяг прийнятих на страхування ризиків і вартісних зобов’язань страховика. У складі страхового портфеля виділено страхові ризики як його головний елемент. З’ясовано суть страхових ризиків через конкретні об’єкти, щодо яких здійснюється страхова оцінка та визначається ступінь ймовірності завдання збитку. Також стосовно страхових ризиків приймаються управлінські рішення, призначені подолати невизначеність, у якій перебувають населення і суб’єкти підприємницької діяльності. Визначено умови забезпечення збалансованості страхового портфеля. Узагальнено, що збалансований страховий портфель має оптимально поєднувати види страхування з різним ступенем ризику і неоднаковими доходами. Проаналізовано загальний страховий портфель за показниками чистих страхових премій та чистих страхових виплат. Оцінено його як незбалансований через суттєве переважання автострахування над майновим страхуванням та іншими сегментами страхового ринку. Охарактеризовано основні методи управління ризиком незбалансованості страхового портфеля у складі відбору ризиків на страхування, перестрахування та формування і розміщення страхових резервів. У процесі відбору тих ризиків, у страхуванні яких зацікавлена страхова компанія, встановлюється страховий тариф, визначається величина франшизи, окреслюються умови страхового договору. При застосуванні перестрахування страховик утримує тільки частину застрахованого ризику і передає іншу його частину другому страховику. В ході формування і розміщення страхових резервів здійснюється резервування достатньої суми коштів для своєчасного та повного виконання страхових зобов’язань, а також розміщення страхових резервів з урахуванням структури страхового портфеля. Зроблено висновок про те, що найбільшого розвитку в теоретичній та практичній площинах потребує питання, пов ’язане із застосуванням різних методів управління ризиком незбалансованості страхового портфеля.uk_UA
dc.publisherТНЕУuk_UA
dc.subjectстраховий портфельuk_UA
dc.subjectстрахові ризикиuk_UA
dc.subjectзбалансованість страхового портфеляuk_UA
dc.subjectчисті страхові преміїuk_UA
dc.subjectчисті страхові виплатиuk_UA
dc.subjectризик незбалансованості страхового портфеляuk_UA
dc.subjectметоди управління ризиком незбалансо­ваності страхового портфеляuk_UA
dc.titleУправління збалансованістю страхового портфеля: дискурс в теорію та погляд на сучасну практикуuk_UA
dc.title.alternativeManagement of balance of the insurance portfolio: discourse in the theory and view on modern practiceuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Вісник ТНЕУ 2016 Випуск 2

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Письменна Т..pdf205.9 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.