Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/40891
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДем'янишин, Василь-
dc.contributor.authorГорин, Володимир-
dc.contributor.authorDemianyshyn, Vasyl-
dc.contributor.authorHoryn, Volodymyr-
dc.date.accessioned2021-03-01T13:12:18Z-
dc.date.available2021-03-01T13:12:18Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationДем'янишин, В. Податок на майно як інструмент фінансового регулювання суспільного добробуту [Текст] / Василь Дем'янишин, Володимир Горин // Світ фінансів. - 2020. - Вип. 3. - С. 40-50.uk_UA
dc.identifier.issn1818-5754-
dc.identifier.urihttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/40891-
dc.description.abstractВступ. З утвердженням концепції інклюзивного розвитку зростає затребуваність наукових досліджень, спрямованих на пошук шляхів її реалізації у фінансовій практиці, що матиме позитивний вплив на показники суспільного добробуту. У цьому контексті важливим завданням є забезпечення інтеграції принципів інклюзивного розвитку в практику майнового оподаткування, що забезпечить підвищення його ефективності та справедливості. Мета – розкрити соціальні аспекти податку на майно, оцінити відповідність механізму його справляння принципам справедливості та інклюзивності оподаткування, а також вплив податку на майно на добробут платників з урахуванням їх диференціації за рівнем особистих доходів. Методи. У дослідженні соціальних аспектів справляння податку на майно застосовано загальнонаукові і спеціальні методи, а саме: узагальнення, порівняння, групування, табличного аналізу. Результати. Обґрунтовано, що податок на майно справляє багатоаспектний вплив на суспільний добробут, виступаючи інструментом забезпечення перерозподілу багатства між різними суспільними групами, залучення до оподаткування тіньових доходів, виведених з-під нього завдяки схемам мінімізації податкових зобов’язань, інструментом стримування спекуляцій на ринку житла, а також важливим джерелом доходів бюджету, що значною мірою спрямовуються на соціальні цілі. Доведено, що в українській практиці податок на нерухоме майно має виражену регресивність і дискримінаційний характер щодо платників з нижчими доходами. Ставки податку на нерухоме майно є заниженими, що більш вигідно для заможних громадян та призводить до втрат доходів місцевих бюджетів. Це дало можливість аргументувати доцільність переходу до вартісного підходу у визначенні бази оподаткування, але за наявності відповідного інституційного середовища. Перспективи. Подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на пошук оптимального підходу до встановлення бази оподаткування нерухомого майна, а також забезпечення інклюзивності оподаткування, коли можливості для уникнення від сплати податку будуть мінімізовані. Introduction. With the approval of the concept of inclusive development, the demand for scientific research aimed at finding ways to implement it in financial practice is growing, which will have a positive impact on indicators of public welfare. In this context, an important task is to ensure the integration of the principles of inclusive development into the practice of property taxation, which will ensure an increase in its efficiency and fairness. The purpose is to reveal the social aspects of property tax, including assessing the compliance of the tax collection mechanism with the principles of fairness and inclusiveness of taxation, as well as the impact of property tax on the welfare of payers, taking into account their differentiation by the level of personal income. Methods. In the article, when studying the social aspects of levying property tax, general scientific and special methods are applied, namely, generalization, comparison, grouping, tabular analysis. Results. It has been substantiated that property tax has a varied effect on public welfare, acting as a tool for ensuring the redistribution of wealth between various social groups, attracting shadow incomes to taxation, withdrawn from it thanks to schemes to minimize tax liabilities, an instrument for curbing speculation in the housing market, as well as an important source of budget revenues, which are largely directed to social goals. It has been proven that in domestic practice, real estate tax has a pronounced regressiveness and discriminatory nature in relation to payers with lower incomes. Real estate tax rates are too low, which is more beneficial for wealthy citizens and leads to losses in local budget revenues. This made it possible to argue the advisability of switching to a cost approach to determining the tax base, but only available within an appropriate institutional environment. Perspectives. Further scientific research should be directed towards finding the optimal approach to establishing the base of real estate, as well as ensuring the inclusiveness of taxation, when opportunities for tax evasion will be minimized.uk_UA
dc.publisherТНЕУuk_UA
dc.subjectподаток на майноuk_UA
dc.subjectподаток на нерухомістьuk_UA
dc.subjectсуспільний добробутuk_UA
dc.subjectбаза оподаткуванняuk_UA
dc.subjectсправедливість оподаткуванняuk_UA
dc.subjectproperty taxuk_UA
dc.subjectreal estate taxuk_UA
dc.subjectpublic welfareuk_UA
dc.subjecttax baseuk_UA
dc.subjectfairness of taxationuk_UA
dc.titleПодаток на майно як інструмент фінансового регулювання суспільного добробутуuk_UA
dc.title.alternativeProperty tax as a tool for financial regulation of public welfareuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Світ фінансів Випуск 3 2020 рік

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ДЕМ’ЯНИШИН.pdf351.88 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.