Міжнародна торгівля відходами в секторально-просторовому вимірі

Abstract

Глобальна циркулярна торгівля передбачає країни, що спеціалізуються на експорті товарів, у яких вони мають порівняльну перевагу та імпортують інші товари від своїх торгових партнерів. Цей процес міжнародного обміну вимагає транспортування товарів із країни виробництва до країни споживання. Тож розширення міжнародної торгівлі, ймовірно, призведе до збільшення використання транспорту. Підтверджено, що країни-лідери у експорті-імпорті відходами у різних галузях є одночасно складовими циркулярних ядер, навколо яких формуються циркулярні ланцюги створення доданої вартості. Мета– здійснити системний аналіз просторово-компонентної структури торгівлі відходами та брухтом та виявити країни-лідери, пріоритети розвитку у галузях (фармація, клінічні, побутові, гумові відходи, полімери, відходи шовку та бавовни). Результати. У роботі здійснено системний аналіз просторово-компонентної структури торгівлі відходами та брухтом та виявлено країн-лідери, пріоритети розвитку у галузях (фармація, клінічні, побутові, гумові відходи, полімери, відходи шовку та бавовни). Основними проблемними аспектами є незаконна торгівля відходами та зростаюча контрабанда, що викликають серйозні негативні соціальні наслідки та актуалізують інклюзивну складову в обґрунтуванні парадигми глобальної інклюзивної циркулярної економіки. Досліджено, що скорочення відходів у поєднанні з розумним використанням ресурсів має потенціал для вирішення розриву внаслідок дефіциту природних ресурсів та глобального зростаючого населення чи споживання. Обґрунтовано, що формування циркулярної торгівлі сприятиме: визначенню пріоритетних матеріалів для торгівлі та необхідного рівня переробної потужності; узгодженню стандартів якості матеріалів; сприянню попиту на використані товари та вторинну сировину; усуненню зайвих регуляторних бар’єрів та уникненню шкідливих для навколишнього середовища видів діяльності, таких як невідповідність, погано регламентований характер та неформальне відновлення. Перспективи. Подальші наукові дослідження стосовно міжнародної торгівлі відходами в секторально-просторовому вимірі доцільно буде продовжити в контексті екологічних та економічних наслідків COVID-19, що диверсифікує та збільшує кількість медичних відходів. Introduction. Global circular trade involves countries that specialize in exporting goods in which they have a comparative advantage and import other goods from their trading partners. This process of international exchange requires the transportation of goods from the country of production to the country of consumption. Therefore, the expansion of international trade is likely to increase the use of transport. It is confirmed that the leading countries in the export-import of waste in various industries are at the same time components of circular core, around which circular value chains are formed. The aim is to do a systematic analysis of the spatial-component structure of trade in waste and scrap and to identify leading countries, development priorities in industries (pharmaceuticals, clinical, household, rubber waste, polymers, silk and cotton waste). Results. The paper analyzes the spatial-component structure of trade in waste and scrap and identifies the leading countries, development priorities in the industries (pharmacy, clinical, household, rubber waste, polymers, silk and cotton waste). The main problematic aspects are illegal waste trade and growing smuggling, which cause serious negative social consequences and actualize the inclusive component in substantiating the paradigm of the global inclusive circular economy. It has been investigated that waste reduction combined with prudent use of resources has the potential to address the gap due to natural resource scarcity and global growing population or consumption. It is substantiated that the formation of circular trade will contribute to: the definition of priority materials for trade and the required level of processing capacity; harmonization of material quality standards; promoting the demand for used goods and secondary raw materials; removing unnecessary regulatory barriers and avoiding environmentally harmful activities such as non-compliance, poorly regulated nature and informal recovery. Perspectives. Further research on international waste trade in the sectoral-spatial dimension will need to be continued in the context of the environmental and economic impacts of COVID-19, which diversifies and increases the amount of medical waste.