Фінансування трудових ресурсів в умовах кризової циклічності.

Abstract

Обґрунтовано сутність фінансування трудових ресурсів у межах інституційного, діалектичного, відтворювального та системного підходів з урахуванням особливостей розвитку ринку праці. Проаналізовано економіко-соціальні засади підвищення відповідальності й довіри між державою і громадянами в умовах кризових явищ, зокрема активізацію державного стимулювання впливу на зайнятість шляхом повного або часткового субсидування створення нових робочих місць на підприємствах. Констатовано суттєве скорочення кількості економічно активного населення, в тому числі зайнятих та безробітних. На таку ситуацію вплинули негативні тенденції демографічного розвитку: старіння населення, зростання смертності, депопуляція, деформація статево-вікового складу, міграційний відплив працездатних громадян за межі регіону. В ринковій економіці фінансування трудових ресурсів доцільно досліджувати з точки зору сукупності взаємопов’язаних елементів та підсистем (організаційно-технічної, управлінської, технологічної, нормативно-правової), які націлені на підвищення ефективності процесу фінансування за системних змін зовнішнього середовища, зокрема з урахуванням кризової циклічності. Визначено основні складові державної програми розвитку трудових ресурсів. Для відновлення трудових ресурсів запропоновано застосовувати публічно-приватні програми, що надають можливість сформувати належний рівень фінансового стимулювання і соціальної підтримки працюючих. Публічно-приватні програми потрібно структурувати залежно від рівня суб’єкта та обраних засобів й інструментаріїв матеріального стимулювання й нематеріального заохочення працівників, покращення їх фахових компетенцій і професійних здібностей.