Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/42049
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorАлексеєнко, Людмила-
dc.contributor.authorAlekseyenko, Lyudmyla-
dc.date.accessioned2021-06-23T12:54:18Z-
dc.date.available2021-06-23T12:54:18Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationАлексеєнко, Л. Накопичувальна система пенсійного забезпечення в Україні: теоретико-прикладний дискурс [Текст] / Людмила Алексеєнко // Вісник економіки. – 2021. – Вип. 1. – С. 22-32.uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/42049-
dc.description.abstractВступ. Дослідження теоретичних і емпіричних аспектів накопичувальної системи пенсійного забезпечення має сприяти виявленню закономірностей та суперечностей її розвитку в соціумі. Для проведення дієвої економічної політики щодо запровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення необхідно визначити теоретичний концепт моделі активної ролі держави в суспільно- економічних процесах чи поміркованої ліберальної моделі. реформування системи пенсійного забезпечення є доволі тривалим процесом і потребує як визначення основних напрямів, принципів і заходів розвитку накопичувальної системи пенсійного забезпечення, так і зміни цінностей, принципів та норм поведінки громадян. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичного концепта, тенденцій, проблем накопичувальної системи пенсійного забезпечення та напрямів її запровадження в соціум. Методи дослідження базуються на діалектичному методі наукового пізнання і системному підході до пізнання економічних явищ і процесів, теоретичного узагальнення, систематизації, що дало змогу розкрити проблематику накопичувальної системи пенсійного забезпечення на основі теоретичних концепцій і економіко-статистичного аналізу показників демографічного навантаження населенням допрацездатного та післяпрацездатного віку. Результати. проведено моніторинг показників, які впливають на запровадження другого рівня пенсійної системи. проаналізовано динаміку показників демографічного навантаження населенням допрацездатного та післяпрацездатного віку. Сконцентровано увагу на особливостях оплати праці найманих працівників та кінцевих споживчих витрат домогосподарств і сектору загального державного управління. З’ясовано, що загалом громадяни належать до старого населення, тому для попередження подальшого погіршення співвідношення між віковими групами доцільно підвищити дієвість системи соціального страхування. Обґрунтовано доцільність приділяти більшу увагу актуарній статистиці для визначення майбутніх розмірів пенсій і точного їх розрахунку. Перспективи. подальші дослідження важливо зосередити на підвищенні ефективності багатокомпонентної накопичувальної системи пенсійного забезпечення у контексті забезпечення відповідності цінностям, принципам і нормам соціуму. Introduction. The study of theoretical and empirical aspects of the accumulative pension system should help to identify patterns and contradictions of its development in society. In order to conduct an effective economic policy on the introduction of a funded pension system, it is necessary to define a theoretical concept of a model of the active role of the state in socio-economic processes or a moderate liberal model. Reforming the pension system is a rather long process and requires both the definition of the main directions, principles and measures for the development of the funded pension system, and changes in the values, principles and norms of behavior of citizens. The purpose is to substantiate the theoretical concept, trends, problems of the accumulative pension system and the directions of its introduction into society. Research methods are based on the dialectical method of scientific knowledge and a systematic approach to knowledge of economic phenomena and processes, theoretical generalization, systematization, which allowed to reveal the problems of the accumulative pension system based on theoretical concepts and economic-statistical analysis of demographic load of working age and after working age. Results. The indicators influencing the introduction of the second level of the pension system were monitored. The dynamics of indicators of demographic load of the population of pre-working and post-working age is analyzed. The focus is on the peculiarities of wages and final consumer expenditures of households and the general government sector. It was found that in general, citizens belong to the elderly population, so to prevent further deterioration of the ratio between age groups, it is advisable to increase the effectiveness of the social insurance system. The expediency of paying more attention to actuarial statistics to determine the future size of pensions and their exact calculation is substantiated. Prospects. Further research is important to focus on improving the efficiency of the multi-component funded pension system in the context of ensuring compliance with the values, principles and norms of the society.uk_UA
dc.publisherЗУНУuk_UA
dc.subjectсоціальний захист населенняuk_UA
dc.subjectнакопичувальна система пенсійного забезпеченняuk_UA
dc.subjectпоказники демографічного навантаження населеннямuk_UA
dc.subjectдомогосподарстваuk_UA
dc.subjectсектор загального державного управлінняuk_UA
dc.subjectдоходи населенняuk_UA
dc.subjectsocial protection of the populationuk_UA
dc.subjectaccumulative pension systemuk_UA
dc.subjectindicators of demographic burden of the populationuk_UA
dc.subjecthouseholdsuk_UA
dc.subjectgeneral government sectoruk_UA
dc.subjecthousehold incomesuk_UA
dc.titleНакопичувальна система пенсійного забезпечення в Україні: теоретико-прикладний дискурсuk_UA
dc.title.alternativeAccumulative pension system in Ukraine: theoretical and applied discourseuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Вісник Економіки 2021 рік Випуск 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Алексеєнко.pdf1.27 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.