Роль золота у валютних резервах країн сировинних експортерів

Abstract

Золото є резервним активом зі специфічними властивостями, незважаючи на розширення варіантів управління валютними резервами. Тенденція до підтримання низьких реальних процентних ставок потенційно повинна збільшувати попит на золото, оскільки альтернативні витрати володіння ним знижуються. Попит на золото в тоннах справді збільшився з боку центробанків за останній час. Водночас в економічній літературі немає спільної думки щодо оптимальної частки золота в структурі валютних резервів. Однак вважається, що спонуки до більшої диверсифікації резервів посилюються в міру збільшення володіння останніми в надмірних обсягах. Сировинні експортери протягом останнього часу нагромадили значні резерви, а тому їхня диверсифікації на користь золота могла би вважатись природною. Втім, емпіричний аналіз продемонстрував неоднозначну картину. А) Сировинні експортери дедалі більше стають менш однорідними з міркувань володіння золотом та частки в резервах, що на нього припадає. Ця неоднорідність більш виражена, ніж для світу загалом. Б) Розподіл золотих резервів відповідно до сировинних експортерів змінюється в напрямку збільшення кількості країн, що володіють металом в обсягах, більших за медіанні значення. В) Між поведінкою глобальних сировинних цін загалом існує прямий зв’язок у випадку із нагромадженням золота в тоннах, але не у випадку із часткою золота в резервах. З цього можна зробити висновок про наявність ендогенного попиту на метал як функцію поступового нагромадження резервів та попиту, який визначається специфічними портфельними факторами чи позаекономічними міркуваннями. Це відповідає і специфіці володіння значними резервами в країнах, що вразливі до сильних шоків умов торгівлі, і специфіці політичних режимів у багатих на ресурси країнах.