Місцеві запозичення як інструмент розвитку територіальних громад

Abstract

Вступ. На сучасному етапі розвитку економіки України з особливою актуальністю постає проблема низького рівня капітальних видатків місцевих бюджетів. Хоча реформа адміністративної децентралізації позитивно вплинула на зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів, існує потреба розширення обсягів інвестиційних ресурсів. Саме місцеві запозичення можуть стати джерелом додаткових фінансових ресурсів місцевих бюджетів. Однак питання нарощення місцевих запозичень слід розглядати не лише в контексті ефективного їх використання, а й зростання місцевого боргу.

Мета – узагальнити теоретичні засади місцевих запозичень як інструменту розвитку територіальних громад.

Результати. В статті окреслено актуальність проблематики місцевих запозичень як альтернативного джерела фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування в Україні. З’ясовано економічний зміст місцевих запозичень та особливості їх здійснення в Україні, виявлено недоліки законодавчого забезпечення. Проведено дослідження форм місцевих запозичень та з’ясовано їх переваги і недоліки. Здійснено класифікацію місцевих запозичень, що дало змогу поглибити їх суть. Виявлено, що за ступенем державного нагляду за ринком місцевих запозичень Україна належить до держав з регуляторним наглядом. Виокремлено два напрями регуляторної дії: регулювання місцевих запозичень і регулювання місцевого боргу.

Висновки. Місцеві запозичення є альтернативним фінансовим джерелом місцевих органів влади. Недосконалість їх правового регулювання сприяє зниженню їх ролі у забезпеченні інвестиційного розвитку громад. Здійснення місцевих запозичень потребує проведення виваженої боргової політики, оптимізації структури боргу та мінімізації видатків з його обслуговування, підтримки економічно безпечного рівня боргового навантаження місцевих бюджетів. Introduction. At the present stage of development of Ukraine’s economy there is a problem of low level of capital expenditures of local budgets. Local borrowing can be an alternative source of financial resources for local budgets. The issue of increasing local borrowing must be considered not only in the context of their effective use, but also the increase of local debt.

The purpose of the article is to research and generalizate the theoretical foundations of local borrowing as a tool for the development of territorial communities.

Methods. In the study of the theoretical foundations of local borrowing, such general scientific methods as analysis, synthesis, induction, deduction, abstraction, generalization were used.

Results. The article clarifies the economic content of local borrowing and the peculiarities of their implementation in Ukraine, identified shortcomings in the legislation. A study of the forms of local borrowing and their advantages and disadvantages. The classification of local borrowings was carried out, which allowed to deepen their essence.

Conclusions. Imperfect legal regulation of local borrowing reduces their role in ensuring investment development of communities. The implementation of local borrowing requires a balanced debt policy.