Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/4687
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Шумка, Михайлина | - |
dc.date.accessioned | 2016-11-14T14:20:07Z | - |
dc.date.available | 2016-11-14T14:20:07Z | - |
dc.date.issued | 2014 | - |
dc.identifier.citation | Шумка, М. Л. Людиноцентризм творчості Тараса Шевченка / Михайлина Леонівна Шумка // Психологія і суспільство: укр. теорет.-методол. соціогуманітар. часопис / Тернопіл. нац. екон. ун-т. – Тернопіль: Тернопіл. нац. екон. ун-т, 2000 – Спецвипуск: Тарас Шевченко і сучасна національна освіта: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 5-6 берез. 2014 р., Тернопіл. нац. екон. ун-т. – 2014. – 158 с. – С. 112-113. | - |
dc.identifier.uri | http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/4687 | - |
dc.description.abstract | Антропоцентричні теорії у різних модифікаціях були і залишаються актуальними питаннями наукових досліджень. Життя людини, її інтереси та переживання, питання національної ідеї, свободи, людської гідності висвітлювали як історики, так і філософи, а особливо помітне місце ця проблема посіла у поетів та письменників. Дослідники історії української філософії одностайно стверджують, що характерною особливістю української філософської думки є людиноцентризм. Як зазначає дослідник історії філософії І. Мірчук, українська філософія в центрі своїх розвідок поставила не чисту абстракцію, а людину, її долю, її життя та його сенс [2, 719]. Сьогодні, вшановуючи 200 річчя від народження Великого генія українського народу – Тарса Григоровича Шевченка, неможливо не відмітити тієї найбільш характерної риси його творчості – антропоцентризм. Саме цю особливість український дослідник Дмитро Чижевський назвав «основною рисою цілої духовної постаті» поета. «... І природа, і історія, і культура – мистецтво, наука, релігія – усе має значення і цінність лише і виключно в залежності від цього загального і універсального вихідного пункту – від людини, її переживань, бажань, потреб, страждань» [4, 138]. Навіть для характеристики нації поет обирав конкретну людську постать – «матір», «стареньку матір», «заплакану матір», Прометея тощо. | uk_UA |
dc.publisher | Матеріали Міжнародної конференції «Тарас Шевченко і сучасна національна освіта» 5-6 березня 2014 року, ТНЕУ. – 158с. – С. 112-113. | uk_UA |
dc.subject | антропоцентризм | uk_UA |
dc.subject | український народ | uk_UA |
dc.subject | національна ідея | uk_UA |
dc.subject | національне "обличчя" | uk_UA |
dc.title | Людиноцентризм творчості Тараса Шевченка | uk_UA |
dc.type | Thesis | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Тези доповідей |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Людиноцентризм творчості.pdf | 80.46 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.