Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/4694
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorШумка, Михайлина-
dc.contributor.authorМиронова, Юлія-
dc.date.accessioned2016-11-14T16:32:17Z-
dc.date.available2016-11-14T16:32:17Z-
dc.date.issued2014-
dc.identifier.citationШумка, М., Миронова Ю. Брехня як метод приховування дійсних фактів у процесі спілкування / Михайлина Шумка, Юлія Миронова // Світоглядні та соціокультурні засади формування модерної української нації: щоріч. наук. пр. / відп. за вип. Т. В. Гончарук. – Тернопіль : ТНЕУ, 2014. – С.18-24.-
dc.identifier.urihttp://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/4694-
dc.description.abstractІстина – це добре, брехня – погано. Чи потрібно нам знати правду? Питання насправді складне і досить актуальне. Але більшість людей надає перевагу такому вислову: «Краще гірка правда, ніж солодка брехня». І при цьому згідно з дослідженнями, звичайна людина бреше три рази за 10 хвилин. Цим ми всі й суперечим: хочемо правди, але при цьому самі брешемо. І бажаємо зрозуміти: «Чи можна читати думки інших по міміці та жестам»? Це питання розглянемо крізь призму психології людського організму. Психологи стверджують, що людина, яка збирається збрехати, обов'язково витратить на це якийсь час, нехай навіть зовсім крихітний. Чесна людина, в силу того, що вона говорить те, що дійсно думає, може відповісти на питання буквально відразу ж після того, як воно було задане. А ось тому, хто бреше, необхідно буде якийсь час, щоб «сконструювати» у голові брехливу відповідь або хоча б згадати її, якщо вона була заздалегідь заготовлена. Часто ми не те, щоб брешемо, а говоримо не те, що думаємо. Брехня може бути на благо, на спасіння, з почуття тактовності. Але чи існує одна правда? Часто буває, що у кожного вона своя. Автор книги «Психологія брехні» професор Пол Екман стверджує, що якогось одного стовідсоткового показника брехні практично немає. Аналізувати подію потрібно комплексно, виходячи із ситуації і людини. Але все-таки якісь об’єктивні сигнали нещирості існують.uk_UA
dc.publisherЕкономічна думкаuk_UA
dc.subjectбрехняuk_UA
dc.subjectістинаuk_UA
dc.subjectметодuk_UA
dc.subjectобманаuk_UA
dc.subjectмова брехніuk_UA
dc.subjectміміка та жестиuk_UA
dc.titleБрехня як метод приховування дійсних фактів у процесі спілкуванняuk_UA
dc.typeThesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:Тези доповідей



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.