Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/4879
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorШумка, Михайлина-
dc.date.accessioned2016-11-16T18:41:17Z-
dc.date.available2016-11-16T18:41:17Z-
dc.date.issued2013-
dc.identifier.citationШумка, М. Символізм у філософській культурі доби першого українського Відродження / Михайлина Шумка // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Філософія. – 2003. – № 10. – С. 139-145.uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/4879-
dc.description.abstractУ статті відзначається, що основним символом ренесансного світобачення є образ самої людини, як центру світобудови. Людина як символ ренесансного світосприйняття - це вже не ідея, передана через образ (що було притаманно добі середньовіччя), а, навпаки, образ, який підноситься до рівня ідеї. Образ людини як символ ренесансного світосприйняття надзвичайно багатоплановий. Він покликаний розкривати всю складність і багатогранність структури безконечного просторово-часового світу оточуючої людини природи, а також її динамічного характеру. Окрім символу людини, в епоху Відродження важливе місце займає символ природи. Автор робить спробу проаналізувати філософські концепції визначних діячів, письменників, поетів України ХVII століття у двох напрямках: на природу і призначення людини.uk_UA
dc.subjectсимволuk_UA
dc.subjectВідродженняuk_UA
dc.subjectфілософська культураuk_UA
dc.subjectгуманізмuk_UA
dc.titleСимволізм у філософській культурі доби першого українського Відродженняuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.