Зміна поведінки суб’єктів економіки в умовах війни в Україні

Abstract

Вступ. Війна в Україні зумовила зміну поведінкових закономірностей суб’єктів економіки (населення, суб’єктів господарювання, організацій громадянського суспільства, органів управління), що проявилось у мобілізації суб’єктів економіки, акумуляції матеріальних і людських ресурсів у процесі протидії ворогу. В цьому контексті набуває актуальності потреба “накладання” наукових основ поведінкової економіки на особливості протікання конфлікту та адаптації поведінки людей до цих екстремальних умов, їх стійкості в таких умовах.

Мета – виявити й обґрунтувати зміни поведінкових закономірностей суб’єктів економіки в умовах війни в Україні.

Результати. Модель поведінки суб’єктів економіки в умовах війни розглянуто крізь призму теоретичних засад поведінкової економіки, а саме – економіки насильницького конфлікту, теоретичним підґрунтям якої є “монополія держави на насильство”, компроміс між функцією максимізації корисності та максимізації фізичної безпеки у прийнятті рішень, зміна у системі індивідуальних переваг. За результатами проведеного аналізу виявлено певну схожість поведінкових реакцій суб’єктів економіки в умовах пандемії та війни, що забезпечило певний рівень готовності системи публічного управління, бізнесу і громадянського суспільства до викликів і загроз війни. Акцентовано і детально розглянуто зміну рівня активності громадянського суспільства та ролі альтруїзму в економічному поступі держави; зміну споживчої поведінки; нові тренди у сфері зайнятості та навчання. Introduction. The war in Ukraine has led to a change in behavioral patterns of economic agents (population, business entities, civil society organizations, governing bodies), which can be observed in the mobilization of economic agents to accumulate material and human resources in the process of countering the enemy. In this context, there is a need to apply the scientific foundations of behavioral economics to the peculiarities of the conflict and the adaptation of people's behavior to these extreme conditions, as well as their resilience in such circumstances.

The purpose of the article is to identify and justify the changes in behavioral patterns of economic agents in the conditions of war in Ukraine.

Methods. The research utilizes dialectical analysis, synthesis, logical generalization, as well as comparison and formalization methods.

Results. The model of public behavior in times of war is examined through the theoretical principles of behavioral economics, namely the economics of violent conflicts, which is grounded on the monopoly of state violence, the compromise between utility maximization and physical security in decision-making, and changes in the system of individual preferences. The analysis reveals certain similarities in the behavioral reactions of economic agents in times of war and in times of pandemic, which has ensured a certain level of readiness of the public administration system, business, and civil society to the challenges and threats of war. The following changes in economic behavior are emphasized and thoroughly examined: the change in the level of civil society activity and the role of altruism in the economic progress of the state, changes in consumer behavior, and new trends in employment and education.