Ресурсний потенціал територіальної громади Тернопільщини: сучасний етап і проблеми відтворення

Abstract

Вступ. У результаті територіальної децентралізації в Україні було скорочено кількість адміністративних районів і створено територіальні громади. У Тернопільській області було створено 55 територіальних громад, у тому числі: 18 – міських, 16 – селищних і 21 – сільських. Теперішня мережа територіальних громад в області не відповідає принципам, що задекларовані в Законі України «Про формування об’єднаних територіальних громад». Нині територіальні громади істотно відрізняються між собою за кількістю населених пунктів, чисельністю населення і розмірами території. Аналіз відносних показників, які характеризують громади, свідчить про значні відмінності між громадами за обсягами землезабезпечення мешканців та трудовим потенціалом, а звідси й економічною спроможністю окремих громад.

Чинне законодавство щодо розвитку освіти, охорони здоров'я, соціальної сфери й особливо дорожнього будівництва не завжди відповідає інтересам окремих громад.

Мета дослідження полягає в необхідності дослідження мікрорегіонального ресурсного потенціалу новостворених адміністративних утворень – територіальних громад для обґрунтування їх економічного розвитку на основі власного ресурсного потенціалу.

Результати. Дослідження показало, що створені в області територіальні громади утворені без належного обґрунтування їх економічної спроможності і насамперед без урахування їхнього ресурсного потенціалу. Так, у міських територіальних громадах зосереджена майже половина населених пунктів області, в яких проживає дві третини її населення. Окремі міські територіальні громади створені в межах колишніх сільських адміністративних районів. Сільські територіальні громади займають лише 24% території області і в них проживає майже 14% населення області, а у структурі територіальних громад їх питома вага становить 40%.

У розрізі територіальних громад є значні відмінності в щільності сільського населення. Так, на 100 гектарів території припадає в сільських громадах майже 43 мешканці, у селищних громадах – 60, а в міських −34.

З минулих часів Тернопільщина вважалась аграрно-індустріальною. Тепер сільські територіальні громади є суто аграрними мікрорегіонами. Сучасна спеціалізація аграрних компаній не вимагає значних ресурсів живої праці, тому трудовий потенціал сільських населених пунктів використовується частково, тобто сезонно. Особливо це стосується трудових ресурсів селищних територіальних громад.

Для підвищення ефективності використання наявного ресурсного потенціалу в сільських і селищних територіальних громадах та запобігання процесам, що зумовлюють скорочення населення територіальних громад, необхідно максимальну увагу приділити питанням створення нових робочих місць та розвитку сільської інфраструктури.

Висновок. У висновках надані пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення діяльності виконавчих органів територіальних громад стосовно раціонального використання земельних ресурсів та ефективного використання і відтворення трудового потенціалу територіальних громад і особливо сільських. Introduction. As a result of territorial decentralization in Ukraine, the number of administrative districts was reduced and the territorial communities were created. 55 territorial communities were created in Ternopil region, including 18 urban, 16 amalgamated and 21 rural communities. The current network of territorial communities in the region does not meet the principles declared in the Law of Ukraine “On the Formation of United Territorial Communities”. Presently, territorial communities differ significantly among themselves in terms of the number of settlements, the population and the size of the territory. The analysis of the relative indicators that characterize communities shows significant differences between communities in terms of the amount of land secured residents and labor potential, and hence the economic capacity of individual communities. The current legislation regarding the development of education, health care, social sphere and especially road construction does not always correspond to the interests of individual communities. The purpose of the study is the need to study the micro-regional resource potential of newly created administrative entities - territorial communities in order to substantiate their economic development based on their own resource potential. The results. The study has proved that the territorial communities created in the region were formed without proper justification of their economic capacity and, above all, without taking into account their resource potential. Thus, almost half of the population centers of the region, in which two thirds of its population live, are concentrated in urban territorial communities. Separate urban territorial communities were created within the former rural administrative districts. Rural territorial communities occupy only 24% of the region area and almost 14% of the region population live there, and their specific gravity in the structure of territorial communities is 40%. There are significant differences in the density of the rural population across territorial communities. Thus, there are almost 43 inhabitants in rural communities per 100 hectares of territory, 60 ones in amalgamated communities, and 34 inhabitants in urban communities. Since the past, Ternopil oblast was considered to be agricultural and industrial region. Nowadays, rural territorial communities are purely agrarian micro-regions. Modern specialization of agrarian companies does not require significant resources of live labor, therefore the labor potential of rural settlements is used partially, that is, seasonally. This especially applies to the labor resources of settlement territorial communities. In order to increase the efficiency of the available resource potential use in rural and amalgamated territorial communities and to prevent the processes leading to the reduction of the population of territorial communities, it is necessary to pay maximum attention to the creation of new jobs and the development of rural infrastructure.

Conclusion. The conclusions provide proposals and recommendations for improving the activities of the executive bodies of territorial communities in relation to the rational use of land resources and the effective use and reproduction of the labor potential of territorial communities, especially rural ones.