Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/51884
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКумарі, Пунам-
dc.date.accessioned2024-07-24T07:45:58Z-
dc.date.available2024-07-24T07:45:58Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationКумарі, П. Чутливість неоплачуваної праці жінок до демографічних характеристик сімей у районах із племінним і неплемінним населенням в Індії [Текст] / Пунам Кумарі // Журнал європейської економіки. – 2024. – Т. 23, № 1. – С. 89-108.uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/51884-
dc.description.abstractЖінки в усьому світі переважно працюють у полях і забезпечують неоплачуваний догляд, зокрема ведуть домашнє господарство та турбуються про інших членів сім’ї і громади, не отримуючи за це жодної конкретної фінансової винагороди. Мета цього дослідження – оцінка значущості, характеру та величини впливу різних демографічних характеристик сім’ї на неоплачувану працю жінок у районах із племінним і неплемінним населенням в Індії. Дослідження впливу різних змінних на неоплачувану працю жінок виконано відповідно до (а) видів діяльності, що внесені до сфери економічного виробництва згідно з СНР, (б) видів діяльності, що належать до сфери економічного виробництва згідно з розширеною СНР, (в) видів неекономічної діяльності поза СНР, а також (г) видів економічної діяльності загалом. Окремо досліджувалася праця жінок у районах із племінним населенням і в районах із неплемінним населенням. Для аналізу застосовано модель множинної лінійної регресії із використанням Microsoft Office Excel Analysis ToolPak. Результати аналізу показали, що як у районах з племінним населенням, так і в районах з неплемінним населенням жінки змушені брати участь в економічній діяльно сті, що належить до сфери економічного виробництва за СНР, незалежно від демографічних характеристик сімей. Неоплачувана праця жінок за видами економічної діяльності, які включені до сфери економічного виробництва згідно з розширеною СНР, у районах із неплемінним населенням є більш складною для розуміння системою, що потребує подальшого вивчення, ніж така сама праця жінок у районах із племінним населенням. Щодо неекономічних видів діяльності поза СНР, то відмінностей у впливі зазначених факторів на неоплачувану працю жінок у районах із племінним та у районах із неплемінним населенням не виявлено. Можна зробити висновок, що на працю жінок за неекономічними видами діяльності впливають недемографічні фактори (за винятком віку), а інші чинники психологічного, соціального та культурного характеру. Щодо загального обсягу неоплачуваної праці, то одні й ті самі фактори (за винятком кількості членів сім’ї) по-різному впливають на неоплачувану працю жінок у районах із племінним населенням та в районах із неплемінним населенням. Фактор освіти демонструє сильний позитивний і статистично значущий вплив на зменшення тягаря неоплачуваної праці в обох групах.uk_UA
dc.publisherЗУНУuk_UA
dc.subjectвиди економічної діяльності в межах економічного виробництва за СНРuk_UA
dc.subjectвиди економічної діяльності в межах економічного виробництва за розширеною СНРuk_UA
dc.subjectрайони із неплемінним населенням Індіїuk_UA
dc.subjectвиди неекономічної діяльності поза СНРuk_UA
dc.subjectрайони із племінним населенням Індіїuk_UA
dc.subjectнеоплачувана праця жінокuk_UA
dc.titleЧутливість неоплачуваної праці жінок до демографічних характеристик сімей у районах із племінним і неплемінним населенням в Індіїuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Журнал європейської економіки Том 23 (№1) Березень 2024

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
КУМАРІ.PDF294.05 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.