Методологічні підходи до оцінки креативності кадрового потенціалу суспільства

Abstract

Останніми десятиліттями до традиційних індикаторів конкурентоспроможності додалась здатність до креативності та інновацій у професійній діяльності і соціальному житті, високий творчий потенціал суспільства. Тобто невід’ємною характеристикою кадрового потенціалу визнається креативна складова, яка передбачає заохочення нестандартних, оригінальних підходів до розв’язання складних ситуацій. У цих умовах важливого значення набуває потреба оцінки креативності кадрового потенціалу держави в контексті інноваційного економічного розвитку. Віддаючи належне працям вітчизняних науковців, варто зазначити, що спроби дослідити креативність кадрового потенціалу держави, методики її оцінки та вплив на економічний розвиток практично не здійснювались. Тому в межах нашого дослідження вважаємо за доцільне розглянути теоретико-методологічні підходи та методи оцінки креативності суспільства. При обґрунтуванні основних теоретичних і практичних результатів роботи застосовано методи аналізу, синтезу, порівняння, систематизації, індукції та дедукції. У межах статті креативність розглядається як невід’ємна складова характеристика кадрового потенціалу. З’ясовано особливості цього поняття як з психологічного, так і з економічного аспектів. З економічної точки зору креативність формує соціальний простір, де домінують інтелектуально-креативні ресурси, що забезпечують конкурентоспроможний інноваційний розвиток національної економіки. Доведено, що до оцінки креативності потрібно підходити системно, враховуючи фактори, які впливають на неї. У методології оцінки пропонується використовувати комплексний індикатор - індекс креативності, що дає можливість більш глибоко оцінити креативні можливості країни, оскільки відображає сукупні наслідки концентрації креативного класу і інноваційних економічних результатів його діяльності. Практична значущість роботи полягає в можливості застосування вироблених пропозицій у реалізації стратегії «Україна-2020» у частині макроекономічної стабілізації та покращення параметричних характеристик конкурентоспроможності економіки. In recent decades, the ability to creativity and innovation in professional activities and social life, high creative potential of the society joined the traditional indicators of competitiveness. That is the creative component has becoe an inherent part of a personnel potential. It involves the promotion of unconventional and original approaches to solving difficult situations. In these conditions there is a necessity to assess creativity of personnel potential of the state in the context of innovative economic development. Scientists made the attempts to explore the creativity of personnel potential of the state, methods of its assessment and impact on economic development. However these works were not practically implemented. Therefore, within this research work, we consider the theoretical and methodological approaches and methods of assessment of creativity of companies. During the establishment of the principal theoretical and practical results of the following article we have used the method of analysis, method of synthesis, method of comparison, method of systematization, method of induction and deduction. In this article, creativity is seen as an integral part of the characteristic of human capacity. The author has clarified the characteristics of this concept with both psychological and economic aspects. From the economic point of view, creativity forms the social space where intellectual and creative resources dominate, and provide competitive innovative development of the national economy. It is proved that the evaluation of creativity must be approached systematically. It should take into account the factors which affect it. The assessment methodology proposes the use of an integrated indicator – the index of creativity, giving the opportunity to more deeply appreciate the creative possibilities of the country, as it reflects the combined effect of the concentration of the creative class innovative economic results of its activities. The practical value of this work lies in the possibility of implementation of the acquired offers in the realization of the strategy “Ukraine – 2020” in the part which concerns macroeconomic stabilization and improvement of economic competitiveness parametric characteristics.