Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/19865
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Козюк, Віктор | - |
dc.date.accessioned | 2017-05-17T14:04:38Z | - |
dc.date.available | 2017-05-17T14:04:38Z | - |
dc.date.issued | 2013 | - |
dc.identifier.citation | Козюк, В. Еволюція інституційної моделі фіскальних правил у ЄВС [Текст] / Віктор Козюк // Журнал європейської економіки. - 2013. - Т. 12, № 2. - С. 131-164. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/19865 | - |
dc.description.abstract | Фіскальні правила стають невід’ємним елементом інституційного дизайну сучасної макроекономічної політики. Тривалі дискусії про їхню структуру виявили низку проблем зі спроможністю фіскальної політики бути одразу гнучкою і жорсткою. Однак боргова криза в глобальній економіці підштовхнула передусім країни-члени Європейського валютного союзу до активного застосування правил, зорієнтованих на обмеження зростання державного боргу. Такі зміни є наслідком певної еволюції фіскальної політики та її інституційного режиму. Еволюція режиму фіскальної політики в ЄВС засвідчує наявність внутрішнього конфлікту між забезпеченням процесу конвергенції та гнучкості пристосування до асиметричних шоків. Критерії конвергенції, запровадження яких передує створенню валютного союзу, є формальною базою для обмежень на дискреційні фіскальні рішення, однак їх недостатньо для створення інституційних регуляторів фіскальної політики, консистентної з функціонуванням єдиного центрального банку. Перехід від Маастрихтських критеріїв до Пакту про стабільність і зростання засвідчив спробу поєднати фіскальну гнучкість і відповідальність у рамках відповідних правил. Однак така схема виявилась вразливою до можливостей опортуністичної поведінки та асиметричного застосування штрафних санкцій. Емпіричний аналіз підтвердив брак фіскальної конвергенції в інтеграційній зоні, який виявився в асиметричній автоматичній стабілізації фіскальної політики вздовж фаз ділового циклу в розрізі країн. Боргова криза в ЄВС стала поштовхом до запровадження більш жорсткої системи фіскальних правил, які, однак, не є поверненням до ідеології Маастрихтських критеріїв. | uk_UA |
dc.publisher | ТНЕУ | uk_UA |
dc.subject | Фіскальні правила | uk_UA |
dc.subject | інституційні обмеження | uk_UA |
dc.subject | критерії конвергенції | uk_UA |
dc.subject | ЄВС | uk_UA |
dc.subject | боргова вразливість | uk_UA |
dc.subject | фіскальні реформи | uk_UA |
dc.title | Еволюція інституційної моделі фіскальних правил у ЄВС | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Журнал європейської економіки Том 12 (№2) Червень 2013 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Козюк В..pdf | 403.59 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.