Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/3937
Назва: | Органічне агровиробництво України: тенденції розвитку та виклики інституціонального забезпечення |
Інші назви: | Organic agricultural production in Ukraine: trends and challenges of institutional support |
Автори: | Шумейко, Оксана Shumeyko, Oksana |
Ключові слова: | органічне агровиробництво органічна продукція стандартизація земельні угіддя конверсія сертифікаційні установи центр акредитації інститути інституції |
Дата публікації: | 2016 |
Видавництво: | ТНЕУ |
Бібліографічний опис: | Шумейко, О. Органічне агровиробництво України: тенденції розвитку та виклики інституціонального забезпечення [Текст] / Оксана Шумейко // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2016. - Вип. 2. - С. 33-42. |
Короткий огляд (реферат): | Розкрито основні тенденції розвитку органічного агровиробництва в Україні, яке розглядається як альтернативна модель ведення сільського господарства у контексті поліпшення якості природної родючості ґрунтів, розширення виробництва органічної продукції'для повноцінного і безпечного здорового харчування людей та збереження довкілля. Досліджено динаміку зростання обсягів сертифікованих земельних угідь в органічному агровиробництві та їх частки в загальній земельній площі сільськогосподарських угідь України. Встановлено, що за 2002-2013 рр. площа органічних земель зросла майже в дев’ять разів. Порівняльний аналіз темпів змін кількості вітчизняних сертифікованих органічних підприємств за досліджуваний період показав, що їхня чисельність зросла майже в сім разів, а показник середнього розміру органічного господарства стрімко знизився більш як в три рази. Сучасна модель сертифікованого органічного сільського господарства формується в двох основних напрямах. Перший - підприємницький, представлений великими і середніми господарськими структурами, створеними на базі земельних і майнових паїв колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, які орієнтовані на одержання максимального прибутку і забезпечення органічною продукцією внутрішнього агропродовольчого ринку. Підприємства першого напряму концентрують діяльність на розширенні обсягів експорту органічної продукції в країни, які здійснюють сертифікацію виробництва (ЄС, Швейцарія, Японія та ін.). Другий напрям розвивають здебільшого фермерські господарства, які належать до групи малого агробізнесу. Встановлено, що вітчизняний парадокс у намірах органічних господарств нарощувати виробництво органічної продукції полягає насамперед в обмеженому інституційному розвитку органів державної влади як на національному, так і на регіональному рівнях, відсутності координації'між ними, чітких та прозорих правил і процедур щодо функціонування органічного сектору в Україні. В сучасних умовах функціонування зони вільної' торгівлі України з країнами ЄС суттєвою перешкодою є те, що українське законодавство не гармонізоване у сфері органічної продукції з правовим полем ЄС щодо органічного агровиробництва. Запропоновано модель інституцій та механізмів розвитку і регулювання вітчизняного агровиробництва. Впровадження національної системи контролю й сертифікації органічного агровиробництва сприятиме утвердженню ефективної моделі інституціонального забезпечення органічного сектору, який зорієнтований на інноваційний шлях розвитку аграрного сектору України. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/3937 |
ISSN: | 1993-0240 |
Розташовується у зібраннях: | Вісник ТНЕУ 2016 Випуск 2 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Шумейко О..pdf | 179.47 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.