Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/3939
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Дзюблюк, Олександр | - |
dc.contributor.author | Dzyublyuk, Oleksandr | - |
dc.date.accessioned | 2016-10-17T10:55:07Z | - |
dc.date.available | 2016-10-17T10:55:07Z | - |
dc.date.issued | 2016 | - |
dc.identifier.citation | Дзюблюк, О. Соціально-економічні засади суспільної довіри до банківського сектору [Текст] / Олександр Дзюблюк // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2016. - Вип. 2. - С. 54-69. | uk_UA |
dc.identifier.issn | 1993-0240 | - |
dc.identifier.uri | http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/3939 | - |
dc.description.abstract | Розглянуто особливості сучасного економічного розвитку України та сукупність негативних явищ, які позначаються на організації грошово-кредитних відносин. Досліджено інституційні засади формування довіри до банківського сектору з точки зору надійності функціонування комерційних банків та забезпечення стабільності національної валюти. Сформульовано основні напрями забезпечення довіри з боку суспільства до банків як інститутів фінансового ринку, що має ґрунтуватися на ефективній діяльності центрального банку як головного регулятора. Вказано на недоліки сучасної політики Національного банку України (НБУ), пов’язані з виведенням із ринку значної кількості банківських установ та втратою їхніх активів. Визначено пріоритети діяльності НБУ щодо організації ефективного банківського нагляду, жорсткого контролю за процентною і кредитною політикою, створення санаційного банку як напрямів, що слугують гарантією стабільної роботи банківських установ. Обґрунтовано несвоєчасність заходів НБУ щодо переходу до режиму інфляційного таргетування і відмови від регулювання валютного курсу як факторів підриву стабільності національної валюти і зниження довіри до банківського сектору з боку суспільства. Проаналізовано низьку ефективність обрання цільових орієнтирів монетарної політики НБУ з точки зору втрати контролю над інфляцією і курсовою динамікою, відпливу вкладів з банківських установ, збільшення частки проблемних кредитів і збитків комерційних банків. Визначено причинно-наслідкову залежність негативного впливу триразової девальвації на банківський сектор, що стало фактором підриву довіри до нього з боку суспільства, а також фактором недовіри до національної валюти як об’єкта заощаджень, що виявилось головною причиною масованого відпливу депозитів із банківської системи. Запропоновано заходи стабілізації ситуації на грошовому ринку з метою підвищення рівня суспільної довіри до національної валюти і до банківських установ країни. | uk_UA |
dc.publisher | ТНЕУ | uk_UA |
dc.subject | довіра | uk_UA |
dc.subject | банківський сектор | uk_UA |
dc.subject | інфляція | uk_UA |
dc.subject | Національний банк України | uk_UA |
dc.subject | банківський нагляд | uk_UA |
dc.subject | національна валюта | uk_UA |
dc.subject | девальвація | uk_UA |
dc.title | Соціально-економічні засади суспільної довіри до банківського сектору | uk_UA |
dc.title.alternative | Social-economic principles of the public trust to the bank sector | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Вісник ТНЕУ 2016 Випуск 2 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Дзюблюк О..pdf | 342.43 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.