Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/42233
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГУЛА, Руслан-
dc.contributor.authorПередерій, Ірина-
dc.date.accessioned2021-09-28T16:47:10Z-
dc.date.available2021-09-28T16:47:10Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationГУЛА, Р. ., & ПЕРЕДЕРІЙ, І. . (2021). ФЕНОМЕН БІЛЬШОВИЗМУ РАННЬОРАДЯНСЬКОЇ ДОБИ: ДОКТРИНА, ПОЛІТИЧНА ПРАКТИКА, ЕВОЛЮЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ. ГУМАНІТАРНІ СТУДІЇ : ІСТОРІЯ ТА ПЕДАГОГІКА, (1), 26–37. вилучено із http://gsip.wunu.edu.ua/index.php/gsipua/article/view/10uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/42233-
dc.description.abstractУ статті дано авторське визначення сутності більшовизму як агресивно-наступальної світоглядної доктрини та карально-репресивної суспільно-державної практики. Розкрито зміст його складників: апології насилля та терору, соціальної селекції; класово-інтернаціоналістської ортодоксії; соціального утопізму (побудови «раю на Землі» на основі «найбільш передового вчення» К. Маркса) та месіанізму на основі пафосу «всезагального щастя», конструювання «нової людини»; нового типу «пролетарської» демократії; агресивного заперечення Бога, фізичного знищення кліру домінуючої на постімперському просторі православної церкви. Проаналізовано роль та місце феномену більшовизму в розвитку політичного процесу 1920-их рр. З’ясовані сутнісні причинно-наслідкові зв’язки сталінізму з більшовизмом, які заклали фундамент таких жахливих явищ, як чистки та репресії доби «Великого Терору», тенденції модернізації перших п’ятирічок, карально-репресивні заходи колективізації та об’єктивні здобутки політики щодо ліквідації неписьменності, введення ідеологічного диктату та створення нової моделі соціалістичної «демократії». Доведено, що у фундаменті сталінізму закладені такі складники, як моноідеологізм, антидемократизм, карально-терористична практика, сакралізація доктрини більшовизму. Розкрито механізми каральних терористично-силових методів більшовицької держави у період 1918–1929 рр., які включали фізичне знищення «паразитичних» класів, духовенства, примусову націоналізацію об’єктів промисловості, грабування приватної власності, церковних цінностей, руйнування культових споруд, пам’яток культури, які були пов’язані з «проклятим минулим». Проаналізовані світоглядні основи більшовизму в його остаточному розриві з традиційними підвалинами, традиційною релігією, традиційними родинними цінностями. Визначені характерні риси більшовизму: світоглядна ортодоксія фанатиків «світлого комуністичного майбутнього» й активізм суспільно-політичної практики «революційних мас» на основі агресивно-репресивних методів упровадження своїх ідеалів.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.subjectбільшовизмuk_UA
dc.subjectленінізмuk_UA
dc.subjectсталінізмuk_UA
dc.subjectреволюційний терорuk_UA
dc.titleФЕНОМЕН БІЛЬШОВИЗМУ РАННЬОРАДЯНСЬКОЇ ДОБИ: ДОКТРИНА, ПОЛІТИЧНА ПРАКТИКА, ЕВОЛЮЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2.pdf574.34 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.