Дослідження концепції організації проєктування та оцінка факторів формування економічної ефективності інвестиційних проєктів

Abstract

Вступ. розширення напрямів діяльності підприємств сприяло формуванню нової концепції управління – управління проєктами. Необхідність і доцільність розвитку такого напряму діяльності підприємства як управління проєктами зумовлені зростанням масштабів і складності проєктів, посилюванням вимог до термінів їх розробки, впровадження та реалізації, оптимізації використання матеріальних, фінансових і людських ресурсів, якості робіт і кінцевих результатів.

Мета дослідження полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні концепції інвестиційного проєктування та оцінки факторів формування економічної ефективності проєктів на підприємстві.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувались загальнонаукові і спеціальні методи пізнання: аналізу та синтезу, теоретичного узагальнення і формальної логіки, системного підходу, класифікації, статистичного аналізу, узагальнення, спостереження, математичної статистики, моделювання, конкретизації, техніко-економічних розрахунків.

Результати. З’ясовано, що реальні організаційно-технологічні норми виконання робіт обумовлюють дискретний характер залежності «час-вартість». Доведено, що мінімальна величина залучення засобів досягається за умови виконання всіх робіт проєкту з мінімальною тривалістю (максимальною інтенсивністю) на певних етапах. Оцінено, що виконання робіт, які забезпечують мінімальну величину залучення засобів, відповідає мінімальному терміну виконання проєкту. Ці результати є в основі запропонованої методики, яка максимізує ефективність інвестицій.

Перспективи. перспективою вбачається поширення концепції проєктування на стадії календарного планування, де виникає необхідність оптимізації розрахункових термінів виробництва, що буде суттєвим важелем підвищення інтенсивності виконання окремих робіт, які супроводжуються їх здорожчанням на різних етапах виконання робіт, з урахуванням факторів ризику та невизначеності. Introduction. The expansion of the areas of enterprise activity contributed to the formation of a new concept of management, which was called project management. The necessity and expediency of the development of this direction of the company’s activity as project management is caused by the growth of the scale and complexity of projects, the strengthening of requirements for the terms of their development, implementation and implementation, optimization of the use of material, financial and human resources, the quality of work and final results.

Goal. Сonsists in the theoretical-methodical substantiation of the concept of investment design and assessment of the factors of formation of the economic efficiency of projects at the enterprise.

Research methods. In the research process, general scientific and special methods of cognition were used: analysis and synthesis, theoretical generalization and formal logic, system approach, classification, statistical analysis, generalization, observation, mathematical statistics, modeling, specification, technical and economic calculations.

Results. It has been found that the real organizational and technological norms of work performance determine the discrete nature of the «time-cost» dependence. It has been proven that the minimum amount of funding is achieved when all project works are performed with the minimum duration (maximum intensity) at certain stages. It is estimated that the performance of works that ensure the minimum amount of funding corresponds to the minimum term of the project. These results form the basis of the proposed methodology that maximizes investment efficiency.

Perspectives. The perspective is seen in the spread of the design concept at the stage of calendar planning, where there is a need to optimize the estimated production terms, which will act as a significant lever for increasing the intensity of the execution of individual works, which are accompanied by their increase in cost at various stages of the execution of works, taking into account risk and uncertainty factors.