Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/4983
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Адамик, Оксана Василівна | - |
dc.date.accessioned | 2016-11-17T13:37:56Z | - |
dc.date.available | 2016-11-17T13:37:56Z | - |
dc.date.issued | 2015-10 | - |
dc.identifier.citation | Адамик О.В. Використання інструментів технологій OLTP та OLAP для обліку й аналізу виконання кошторису бюджетних установ// Наука молода: зб. наук. праць. – Тернопіль: ТНЕУ, 2015. – № 23. – 131 с. – С. 120-129. | - |
dc.identifier.issn | 1818 - 2682 | - |
dc.identifier.uri | http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/4983 | - |
dc.description.abstract | У статті досліджено характерні ознаки OLTP- та OLAP-систем. Нами доведено, що оперативні бази даних мало придатні для аналізу через їх оперативний характер, націленість на відповідні додатки, відсутність підсумкових показників. Обґрунтовано, що автоматизацію аналізу доцільно здійснювати з допомогою OLAP-технологій. Останні базуються на понятті сховище даних (Data Warehouse). Тут дані є незмінними, агрегованими, зведеними до „єдиного знаменника”. Саме це робить можливим здійснення складних аналітичних процедур, маніпулювання великими масивами інформації. В основі OLAP лежить поняття гіперкуба даних, над яким можна виконувати операції консолідації (drill-up) та деталізації (drill-down), оберт, зріз. Нами доведено доцільність використання OLAP-систем для аналізу діяльності бюджетних установ з метою оптимізації аналітичних робіт, розширення бази дослідження, зменшення трудомісткості при одночасному збільшенні показників оцінки ефективності. Нами окреслено основні особливості діяльності суб'єктів державного сектора економіки, що визначають доцільність запровадження в них OLAP-систем. До таких, зокрема, належать: 1) внесення відомостей про трансакції у хронологічному порядку; 2) необхідність консолідації даних за такими вимірами як час (місяць, квартал, рік), ієрархія розпорядників бюджетних коштів (головний розпорядник – розпорядник ІІ ступеню – розпорядник ІІІ ступеню); 3) необхідність групування доходів і видатків за різними ознаками класифікації, наприклад, видатки узагальнюють за кодами економічної, відомчої, програмної, функціональної класифікації. Останні узагальнюють суми видатків за різними напрямами консолідації. Дані про виконання кошторису можуть бути подані у вигляді моделі даних – багатовимірного куба, осями якого слугують основні атрибути господарської діяльності (Установа, Стаття і Час і відповідний їм факт Сума). Кожний з масивів даних може містити не просто перелік значень, а набір дерев, або ієрархію значень, де верхнє значення ієрархії розкривається даними, що знаходяться нижче | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | Тернопіль: ТНЕУ | uk_UA |
dc.subject | OLTP, OLAP, сховище даних, гіперкуб, кошторис бюджетних установ | uk_UA |
dc.title | Використання інструментів технологій OLTP та OLAP для обліку й аналізу виконання кошторису бюджетних установ | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Статті |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
2015_Адамик_OLTP і OLAP для бюджУстанов.pdf | 411.15 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.