Ідентифікація поведінкової реакції на зміни оподаткування трудових доходів населення в Україні

Abstract

Вступ. У Національній стратегії доходів до 2023 року зазначено, що одним із напрямів подальшого розвитку системи оподаткування є відновлення прогресивної шкали ставок податку на доходи фізичних осіб. Така пропозиція виглядає доречною і такою, що відповідає тенденціям розвитку ринку праці, системі формування доходів у національній економіці, запитам суспільства. Разом з тим, опортуністична реакції платників податків на впровадження додаткових (підвищених) ставок податку може призвести до подальшої тінізації трудових доходів та, відповідно, зростання податкових ризиків державного бюджету.

Мета – ідентифікувати ефект поведінкової реакції економічних агентів на зміни оподаткування трудових доходів населення в Україні.

Результати. Зміни оподаткування трудових доходів у 2015–2017 рр. характеризуються динамікою таких аналітичних показників, як середня ефективна ставка податку та податковий клин. Номінальне зростання фонду оплати праці у 2016 і 2017 рр. зумовлено такими змінами оподаткування: збільшенням бази оподаткування та підвищенням середньої ефективної ставки податку. У коротко- та середньостроковому періоді зменшення податкового навантаження не мало очікуваного позитивного ефекту, як це передбачено логікою моделі Лаффера. Простежується суттєве зростання частки заробітних плат на рівні середньої з 53,5% у 2012 р. до 63,8% у 2020 р. Частка трудових доходів в інтервали від найменшого до середнього заробітку станом на 2020 р. становила більше 80%. Наявність альтеративної системи оподаткування доходів з відчутно меншим рівнем податкового навантаження, ніж на загальній системі, створює додаткові ризики ефективного впровадження ПДФО з прогресивною шкалою ставок.

Висновки. Система формування та розподілу трудових доходів зазнала суттєвих змін. Крайні інтервали розподілу доходів (найменші та найвищі) були у відносному виграші, порівняно з іншими. Запровадження прогресивної шкали ставок оподаткування виключно до трудових доходів в Україні не має достатнього фіскального потенціалу. У випадку субоптимального політичного рішення, за недостатньої інституційної спроможності контролюючих органів та наявності альтернативної системи оподаткування доходів, існує велика ймовірність суттєвого зростання податкових ризиків для державного та місцевих бюджетів. Introduction. The National Revenue Strategy states that one of the directions for the further development of the national taxation system is the restoration of the progressive rates’ scale of personal income tax. Such a proposal looks appropriate and corresponds to the trends in the development of the labor market, the system of income generation in the national economy, and the demands of society. At the same time, the opportunistic reaction of taxpayers to the introduction of additional (increased) tax rates may lead to further evasion of labor income from taxation and, accordingly, an increase in tax risks of the state budget.

Purpose of the article is to identificate of the behavioral response effect of the economic agents to tax change of labor income in Ukraine.

Results. Changes in the taxation of labor income in 2015-2017 are characterized by the dynamics of such analytical indicators as the average effective tax rate and the tax wedge. The nominal growth of the wage fund in 2016 and 2017 is due to the following changes in taxation: an increase in the tax base and an increase in the average effective tax rate. In the short and medium term, reducing the tax burden did not have the expected positive effect, as predicted by the logic of Laffer's model. There is a significant increase in the share of wages at the average level, from 53.5% in 2012 to 63.8% in 2020. The share of labor income in the intervals from the lowest to the average earnings as of 2020 was more than 80%. The presence of an alternative system of income taxation with a significantly lower level of tax burden than the general system creates additional risks of effective implementation of personal income tax with a progressive scale of rates.

Conclusions. The system of formation and distribution of labor income has undergone significant changes. The extremes of the income distribution (lowest and highest) were in relative gain compared to others. the introduction of a progressive scale of taxation rates exclusively for labor income in Ukraine does not have sufficient fiscal potential. In the case of a suboptimal political decision, with insufficient institutional capacity of control bodies and the presence of an alternative system of income taxation, there is a high probability of a significant increase in tax risks for state and local budgets.