Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/7414
Назва: | Типи наукових шкіл та умови їх ефективного функціонування |
Автори: | Фурман, Анатолій Васильович |
Ключові слова: | наука як соціальний інститут, наукова школа, дослідницька програма, мислесхема, категорійний профіль школи, кафедра, професійне спілкування, організаційно-діяльнісна гра, лідер наукової школи, наступник, учень, прибічник, опонентське коло, причини занепаду школи, протошкола, протосоціологія, науково-освітня школа, школа як дослідницький колектив, школа як новий напрям у науці, школа парадигмального типу, психодинамічна парадигма, фундаментальний освітній експеримент, наукова картина світу |
Дата публікації: | 2014 |
Видавництво: | Психологія і суспільство, 2014, №3, С. 11-29, ТНЕУ |
Короткий огляд (реферат): | У контексті філософсько-методологічного осмислення засобів, чинників і культурних форм виникнення, розвитку, функціонування і занепаду наукових шкіл соціогуманітарного зорієнтування детально описані достатні умови їх ефективного пошуково-дослідницького діяння (лідер, науковий підрозділ, системна освітня робота, методологічні семінари, періодичне видання), структурно-рольова організація (керівник, наступники, учні, прибічники) спільної пізнавальної творчості, що уможливлюють виконання чотирьох основних завдань: продукування нового знання, здійснення освітньої підготовки науковців, оптимізацію процесів і результатів індивідуальних та колективних зусиль, асиміляцію здобутих знань у культуру та її збагачення. Окремо підкреслена виняткова значущість у постанні вказаної школи опонентського кола у взаємодоповненні його двох сегментів – професійного (локально-ділового) і соціокультурного, цивілізаційного (глобального). Вперше обґрунтована протошкола як первинний етап у розвитку науки, що трансформувалася у дисциплінарну або традиціоналістську модель, а також охарактеризовані пріоритетні цілі, сутнісні ознаки та особливості функціонування трьох відомих типів шкіл (науково-освітня, дослідницький колектив, новий напрям) та окреслені контури школи четвертого – парадигмального – покоління. Головна увага зосереджена на логіко-предметній фундаментальності їхніх дослідницьких програм та їх центральної ланки – категорійного профілю школи, на соціокультурній збалансованості у груповій пізнавальній творчості авторитету та учнівства, знань і домагань, інтелекту і вчинення, мудрості й повсякденного досвіду. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/7414 |
ISSN: | 1810-2131 |
Розташовується у зібраннях: | Статті |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
3_2014_1.pdf | 563.15 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.