Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/52457
Назва: | Соціальні норми як психокультурний фактор життєдіяльності особистості |
Інші назви: | Social norms as a psychocultural factor of personality’s life activity |
Автори: | Фурман, Оксана Дідора, Марія Христинюк, Уляна Furman, Oksana Didora, Mariya Khrystyniuk, Uliana |
Ключові слова: | соціальні норми права приписи програми кодекси інструкції стандарти алгоритми версії суспільство особистість нормонаслідування нормотворення метанормотворення параметри інноваційно-психологічного клімату, нормотворчість теорія модульно-розвивального навчання А.В. Фурмана соціальні програми розвитку social norms rules regulations programs codes agreements instructions standards algorithms versions society personality normimitation normcreating metanormcreating parameters of innovation-psychological climate normcreativity A.V. Furman’s theory of modular developmental learning social development programs |
Дата публікації: | 2022 |
Видавництво: | ЗУНУ |
Бібліографічний опис: | Фурман, О. Соціальні норми як психокультурний фактор життєдіяльності особистості [Текст] / Оксана Фурман, Марія Дідора, Уляна Христинюк // Психологія і суспільство. – 2022. – № 1. – С. 179-198. |
Короткий огляд (реферат): | У статті досліджено тематику соціальних норм як чинника і умови психокультурного розвитку особистості та суспільства; проаналізовано постулати, що будь-яким соціальним відносинам властиві нормативність, а це, зі свого боку, дає змогу досягати злагодженості в міжособистісних стосунках та отримувати суспільний компроміс тощо; обґрунтовано значення і роль соціальних норм як важливих атрибутів організації людського життя із найдавніших часів до сучасності, де вони постають як повсякденні правила, еталони й закони громадянської поведінки, що прийняті в соціумі; висвітлено функціонування соціонорм як взірців і приписів поведінки громадян у суспільстві на рівні: макросередовища (великі соціальні групи: народи, нації, етноси та ін.), мікросередовища (трудовий колектив, студентська група, сім’я тощо) і на рівні особистості; виокремлено багаторівневі класифікації соціальних норм у соціогуманітаристиці (жорсткі, м’які, середньо- і високозначущі, тотальні, повні, часткові, фрагментарні, професійні, родинні, офіційні, інституційовані, групові тощо); доведено функціональну багатоплановість соціонорм, оскільки вони відображають дійсність, характеризують її психокультурне наповнення, впливають на неї, зорганізовують її в тоталітарному чи демократичному, ліберальному або ж клептократичному руслі; розкрито соціальну норму як таку, що, з одного боку, визначає у конкретному суспільстві межу, рамки (діапазон), міру, формат і навіть баланс допустимої поведінки, діяльності людей, соціальних груп та організацій, з іншого – обмежує всеможливу поведінку осіб у соціумі; виділено чотири рівні впливу соціальних норм на поводження особи в довкіллі та чотири основних типи соціонормативної поведінки особистості (“прихильник” або “дисциплінований”, “пристосуванець”, “оригінал”, “супротивник” або “недисциплінований”); обґрунтовано модуль норм в теорії модульно-розвивального навчання (ТМРН) А.В. Фурмана (цілі, плани, проєкти, програми, приписи, правила, інструкції, стандарти, еталони тощо), що функціонує у визначальних фазах – нормонаслідуванні, нормотворенні, метанормотворенні. The article examines the theme of social norms as a factor and conditions of psychocultural development of the personality and society. It has been analyzed the postulates that normativeness is inherent in any social relations, and this, in turn, makes it possible to achieve coherence in interpersonal relations and to obtain social compromise, etc. It is substantiated the importance and role of social norms as important attributes of the human’s life organization from ancient times to the present, where they appear as everyday rules, standards and laws of civil behavior adopted in society. It is also highlighted the functioning of socionorms as models and prescriptions of citizens’ behavior in society at the level of: macroenvironment (large social groups: people, nations, ethnicities, etc.), microenvironment (work team, student group, family, etc.) as well as at the personality level. Multilevel classifications of social norms in socio-humanitarian sciences are singled out (hard, soft, medium and high-value, total, complete, partial, fragmentary, professional, family, official, institutional, group, etc.). In addition, the functional multifacetedness of socionorms has been proved, as they reflect reality, characterize its psychocultural content filling, influence it, organize it in a totalitarian or democratic, liberal or kleptocratic way. It is revealed as well a social norm as one that, on the one hand, determines in a specific society the boundaries, framework (range), measure, format and even the balance of acceptable behavior, activity of people, social groups and organizations, on the other hand – limits all possible behavior of people in society. Four levels of social norms’ influence on the behavior of the person in the environment and four main types of socio-normative behavior of the personality are singled out (“supporter” or “disciplined”, “adapter”, “original”, “opponent” or “undisciplined”). The module of norms in the A.V. Furman’s theory of modular developmental learning (TMDL) is substantiated (goals, plans, projects, programs, regulations, rules, instructions, standards, etc.), that operates in the defining phases – normimitation, normcreating, metanormcreating. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/52457 |
Розташовується у зібраннях: | Психологія і суспільство 2022. - № 1 (85) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Фурман О..PDF | 4.19 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.