Міжособове спілкування і вплив як осереддя та інструмент соціально-психологічної роботи

Abstract

У статті вивчено проблематику феноменів спілкування та впливу у системі соціально-психологічної роботи (СПР), де вона – важливий інструмент врегулювання правозахисних, фінансово-матеріальних, соціально-медичних, прогнозувальних, реабілітаційних, корекційних, консультативних тощо запитів і потреб народонаселення України; доведено, що успішність та продуктивність СПР залежать від етики та ефективності спілкування і впливу фахівця соціально-психологічної сфери, його професійних дій і вчинків, особливо під час широкомасштабної війни українського народу; обґрунтовано СПР як багаторольовий вид діяльності, що сутнісно спрямований на соціально і психологічно незахищені верстви населення країни; описано атрибутивні ознаки СПР, а саме пізнання, розуміння та утілення у систему життєдіяльності «людина – людина» динамічної структури спілкування (комунікативний, інтерактивний, перцептивний, спонтанно-інтуїтивний) як різновидів обміну (інформаційний, діловий, смисловчинковий, самосенсовий); охарактеризовано комунікативний компонент контактування у взаємодії «соціальний працівник – клієнт» як інформаційно-смисловий аспект взаємодії, інтерактивний – як діяльний, перцептивний – як цикл пізнання і сприйняття іншого, спонтанно-інтуїтивний – як саморефлексивний, самоосягальний перебіг власних процесів; водночас доведено, що різновиди обміну забезпечують взаємоузгодження рольових очікувань, уможливлюють згоду як умову розгортання продуктивної взаємодії, а також координують позиції, наміри, цінності, забезпечують довіру як умову стійкості взаємостосунків чи, навпаки, їх конкурентоспроможність, боротьбу, упорядковують цикли стосунків, зв’язків, намірів, здійснюють цілепокладання діяльності, культурний розвиток, самоототожнюють власне Я із продуктами творчості, зумовлюють виникнення Его-інтеграції людини як процесу об’єднання усіх своїх Я (минулих, теперішніх, майбутніх, одвічних) у системно-функціональну цілісність; підкреслено, що чотири аспекти спілкування як різновиди обміну є одним із п’яти базових параметрів теорії інноваційно-психологічного клімату (за О.Є. Фурман); узмістовлено стратегії (імперативну, маніпулятивну, розвивальну, модульно-розвивальну) та парадигми психологічного впливу (реактивну або об’єктну, акціональну або суб’єктну, діалогічну або суб’єкт-суб’єктну, вітакультурну), що дають змогу виокремити принципи та закономірності продуктивної організації у стосунках соціальних працівників і клієнтів та визначити ефективність психосоціальних установок і настановлень у практиці соціально-психологічної роботи. The article examines the problems of the phenomena of communication and influence in the system of socio-psychological work (SPW), where it is an important tool for regulating rights protection, finance-material, socio-medical, predictive, rehabilitation, correctional, advisory, etc. requests and needs of the Ukraine’s population; it has been proven that the success and productivity of SPW depend on the ethics and effectiveness of communication and the influence of a specialist in the socio-psychological sphere, his professional actions and deeds, especially during the large-scale war of the Ukrainian people; SPW is substantiated as a multi-role type of activity, essentially aimed at socially and psychologically vulnerable sections of the country’s population; the attributive signs of SPW are described, namely, cognition, understanding, and implementation into the life activity system “human human” the dynamic structure of communication (communicative, interactive, perceptive, spontaneous-intuitive) as types of exchange (informational, business, meaning-actional, self-meaning); the communicative component of contact in the “social worker client” interaction is characterized as an information-meaningful aspect of interaction, interactive as active, perceptive as a cycle of cognition and perceiving others, spontaneous-intuitive as a self-reflective, self-comprehensive course of one’s own processes; at the same time, it has been proven that the varieties of exchange ensure the mutual coordination of role expectations, enable the consent as a condition for the productive interaction deployment, and also coordinate positions, intentions, values, ensure trust as a condition for the stability of relationships or, on the contrary, their competitiveness, struggle, organize the cycles of relations, connections, intentions, carry out goal-setting of activity, cultural development, self-identify the Self with the products of creativity, cause the emergence of the person’s Ego-integration as a process of uniting all their Selves (past, present, future, eternal) into a system-functional integrity; it is underlined that the four aspects of communication as types of exchange are one of the five basic parameters of the innovation-psychological climate theory (according to O.Ye. Furman); it has been filled with the content the strategies (imperative, manipulative, developmental, modular-developmental) and paradigms of psychological influence (reactive or object, actional or subjective, dialogic or subject-subjective, vitacultural), which make it possible to single out principles and regularities of productive organization in the relationship between social workers and clients and to determine the effectiveness of psychosocial attitudes and guidelines in the practice of socio-psychological work.