Особливості пізнання пралогічного мислення у процесі психоаналізу візуальних презентантів психіки суб’єкта

Abstract

Стаття розкриває особливості та можливості пізнання пралогічного мислення психіки в процесі діалого-психоаналітичної взаємодії психолога з респондентом у групах активного соціально-психологічного пізнання (АСПП). Стверджується факт збереженості інформаційних еквівалентів психіки за умов її перекодування в тематично візуалізовані форми малюнково упредметнених самопрезентантів. Робота узагальнює результати понад сорокарічного досвіду аналітико-професійної підготовки психологів до практичної роботи з людьми та їх особистими проблемами. Метою дослідження було виявлення неконтрольованих психікою відступів від реальності Я, що достовірно сигналізують про особистісні проблеми суб’єкта. Доведено, що об’єктивування процесу малюнкової самопрезентації в групах АСПП сприяють спостереженню та вивченню психіки за умов діалогічної взаємодії психолога з респондентом, що має опосередкований характер, пов’язаний із її різними упредметненнями. Цим визначається доступність та рівність можливостей для кожного учасника групи АСПП в прийнятті участі, в опрацюванні результатів самопрезентації, що сприяє об’єктивуванню деструкцій психіки, які сигналізують про його особистісні проблеми (відступи від реальності, заради інтересів ідеалізованого Я). При цьому провідним методом миследіяння було активне соціально-психологічне пізнання (вірніше, його стенограми), що ґрунтується на психодинамічній методології. Загальною передумовою його реалізації слугує процес опредметнення учасниками АСПП власної психіки із наступним її аналізом у процесі діалогу, який веде психолог з респондентом із періодичними проміжними та узагальнювальними інтерпретаційними висновками. Результатом дослідження стало розширення та поглиблення самоусвідомлювального потенціалу учасників АСПП, яке знівельовує деструкції їхньої психіки, породжувані внутрішньою стабілізованою суперечністю (особистісною проблемою), що піддається із плином часу глибинному пізнанню на упредметненому та доступному спостереженню малюнковому матеріалі, що, власне, й зумовлює самісну психокорекцію. У будь-якому разі висновується, що результативність проходження особою груп АСПП ґрунтується на пробудженні в неї інстинкту самозбереження завдяки посиленню раціональності логічного мислення. Тому діагностико-корекційне пізнання психіки майбутнім психологом є вкрай важливим для становлення його професійної компетентності у практиці надання допомоги іншій людині. The article describes the peculiarities and possibilities of cognition of the pralogical thinking of the psyche in the process of dialogue-psychoanalytical interaction of a psychologist with a respondent in groups of active social-psychological cognition (ASPC). The fact of the preservation of informational equi­valents of the psyche under the conditions of its transcoding into thematically visualized forms of drawn and objectified self-representations is asserted. The paper summarizes the results of over forty years of analytical and professional training of psychologists for practical work. The purpose of the paper is to identify deviations of “Self” from the reality that are not controlled by the psyche, which reliably signal the subject’s personal problems. The objectification of the drawn self-representation process in ASPC groups contributes to the observation and research (in the dialogue interaction of the psychologist with the respondent), which has a mediated nature related to the objectivity of the psyche. This determines the accessibility and equality of opportunities for each ASPP group member in participation, in processing the results of self-representation, which helps to objectify the destruction of the psyche, which signal about their personal problems (deviations from reality for the sake of the interests of the “Idealized Self”). The main research method is the active social-psychological cognition (or rather, its transcripts), which is based on psychodynamic methodology. The general prerequisite for the implementation of the specified method is the process of objectification by the ASPC participants of their own psyche, followed by the analysis in the form of a dialogue between the psychologist and the respondent, with periodic intermediate and generalizing interpretative conclusions. The result of the study is the expansion and deepening of self-awareness by the ASPC participants, which catalyzes the leveling of the destruction of their psyche, generated by an internal stabilized contradiction (personal problem), which is subject to in-depth cognition on the objectified and accessible visual material, which results in psychocorrection. Conclusions. The effectiveness of a person’s participation in ASPC groups is based on awakening the self-preservation instinct due to strengthening the rationality of the logical thinking. Therefore, diagnostic and corrective cognition of the psyche by a future psychologist is extremely important for the development of their professional skills when helping other people.