Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/52743
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКармазіна, Марія-
dc.contributor.authorKarmazina, Mariia-
dc.date.accessioned2024-12-02T10:03:18Z-
dc.date.available2024-12-02T10:03:18Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationКармазіна, М. Методологічні проблеми дослідження інституту президентства: досвід західних науковців зламу століть [Текст] / Марія Кармазіна // Гуманітарні студії: історія та педагогіка. – 2022. – № 1. – С. 24-40.uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/52743-
dc.description.abstractАнотація. Одним із чільних інститутів державної влади у світі є інститут президентства. Історія його вивчення налічує не одне десятиліття (у Європі, Азії, Латинській Америці), а то й століття (приміром, у США). Увага дослідників до специфіки функціонування президентства особливо актуалізувалася із розпадом СРСР, Югославії та Чехословаччини та постанням нових держав, очідьниками багатьох з яких стали президенти. У статті з опорою на методи відбору, порівняння (крос-національних та крос-темпоральних розвідок науковців) і узагальнення результатів вивчення окремих випадків функціонування інституту президентства (представлених в англомовній літературі), проаналізовано розвиток логіки його досліджень, як і напрямки розширення предметного поля наукового аналізу; виокремлено методологічні підходи, конкретні методи, використовувані західними дослідниками інституту президентства;з’ясовано коло питань, без вивчення яких відчуватиметься брак розуміння сутності інституту та перспективи його розвитку, у тому числі – в Україні. Abstract. One of the leading institutions of state power in the world is the institution of the presidency. The history of its study goes back decades (in Europe, Asia, LatinAmerica), and even centuries (for example, in the USA). The attention of researchers to the specifics of the functioning of the presidency became especially relevant with the collapse of the USSR, Yugoslavia, and Czechoslovakia and the emergence of new states, many of which became presidents. The article, based on the methods of selection, comparison (of cross-national and cross-temporal studies of scientists) and generalization of the results of the study of individual cases of the functioning of the presidency institute (presented in the English-language literature), analyzes the development of the logic of its research, as well as directions for expanding the subject field of scientific analysis; methodological approaches, specific method sused by Western researchers of the presidential institute are singled out; a number of issues have been clarified, without studying which there will be a lack of understanding of the essence of the institute and its development prospects, including in Ukraine.uk_UA
dc.publisherЗУНУuk_UA
dc.subjectінститут президентстваuk_UA
dc.subjectнапівпрезидентствоuk_UA
dc.subjectтеоретико-методологічні проблемиuk_UA
dc.subjectInstitute of the presidencyuk_UA
dc.subjectsemi-presidencyuk_UA
dc.subjecttheoretical and methodological problemsuk_UA
dc.titleМетодологічні проблеми дослідження інституту президентства: досвід західних науковців зламу столітьuk_UA
dc.title.alternativeMethodological problems of researching the presidential institute: the experience of western scientists in the break of the centuryuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Гуманітарні студії: історія та педагогіка

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
КАРМАЗІНА.PDF436.12 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.