Ідея креативної рефлексивності та її психологічне обґрунтування

Abstract

У статті аргументовано значущість рефлексивного потенціалу особистості як її здатності самоусвідомлювати й адекватно оцінювати себе і навколишній світ, щоб ефективно діяти у нестабільному і швидкозмінному природному середовищі та соціальному довкіллі. М е т а чинної розвідки полягає у психологічному обґрунтуванні ідеї креативної рефлексивності як керівного задуму подальшої концептуалізації актуального предметного поля авторського пошуку. О б’ є к т о м вивчення є психодидактично актуалізований в освітньому процесі закладів вищої освіти рефлексивний потенціал і творчі здібності особистості майбутнього вчителя, а його п р е д м е т о м – психологічні умови та особливості розвитку креативної рефлексивності студентів педагогічного коледжу у їх системотвірному осередді – вчинку креативного рефлексування. Воднораз р е ф л е к с и в н і с т ь на рівні особи – це властивість, риса чи стан свідомости, а р е ф л е к с і я – психічний чи особитсісний процес; отож рефлексивність актуалізується та розвивається через здатність до рефлексії; тоді креативна рефлексивність є потенціал творчого, нестандартного, поглибленого самопізнання і самоконструювання особистісної риси-властивості дорослої людини, а саме як її самобутня інтелектуальна здатність до власного багатоаспектного самоусвідомлення – ментального і соціального досвіду, спонук і засобів діяльності, психоемоційних та інтенційних станів, повсякденних та екзистенційних проблем, процесу і результатів свого мислевчинення і ін. У своїй ґенезі вона проходить певний шлях розвитку від фрагментарних, окремішніх оприявлень у лоні інших пізнавальних і, ширше, когнітивних процесів до її цілісно-самісного екзистенціювання як особистості, передусім власних потреб, мотивів, учинків і як здатність її до персональних самоусвідомлення, саморозвитку, самовдосконалення, самотворення. Методологічною основою розвитку креативної рефлексивності фахівців соціогуманітарної сфери в цілому і майбутнього вчителя зокрема у процесі професійної освіти у просторі ЗВО є циклічно-вчинковий підхід А. В. Фурмана як осереддя постнекласично зорієнтованої вітакультурної методології, а також фундаментальні основи модульно-розвивальної системи освіти, яка обґрунтовує її соціально-культурну місію, базуючись на принципах ментальності, духовності, розвитковості, модульності. The article argues the importance of the personality’s reflective potential as their ability to self-aware and adequately assess themselves and the surrounding world in order to act effectively in an unstable and rapidly changing natural environment and social environment. The p u r p o s e of the current investigation is the psychological substantiation of the idea of creative reflexivity as a guiding idea for the further conceptualization of the current subject field of the author’s research. The o b j e c t of study is psychodidactically actualized in the educational process of institutions of higher education the reflective potential and creative abilities of the future teacher’s personality, and its s u b j e c t is psychological conditions and peculiarities of the creative reflexivity development of the pedagogical college students in their system-creating center – a deed of creative reflection. At the same time, r e f l e x i v i t y at the level of a person is a quality, trait or state of consciousness, and r e f l e c t i o n is a mental or personal process; therefore, reflexivity is actualized and developed through the ability to reflect; then creative reflexivity is the potential for creative, non-standard, in-depth self-cognition and self-construction of a personal trait-property of an adult, namely as their original intellectual capacity for their own multiaspect self-awareness – mental and social experience, motivations and means of activity, psycho-emotional and intentional states, everyday and existential problems, process and results of one’s thinking-activity, etc. In their genesis, they go through a certain path of development from fragmentary, separate manifestations in the womb of other cognitive processes to their integral-self existence as a personality, primarily own needs, motives, deeds and as their ability for own self-awareness, self-development, self-improvement, self-creation. The methodological basis of the specialists’ creative reflexivity development in the socio-humanitarian sphere in general and of the future teacher in particular in the process of professional education within Higher education institutions is the cyclical-deed approach by A. V. Furman as the center of the post-non-classically oriented vita-cultural methodology, as well as the fundamental foundations of the modular-developmental system of education, which substantiates its social-cultural mission, based on the principles of mentality, spirituality, development, modularity.